Верховная власть в Новгороде принадлежала: *
1)Князю
2)Воеводе
3)Тысяцкому
4)Вече
Новгородской земле в отличие от Владимиро-Суздальской
1)Всегда существовала угроза вторжения половцев
2)большинство населения было безграмотным
3)природные условия благоприятствовали земледелию
4)большую роль в политической жизни играло боярство
О чем свидетельствовало большое количество берестяных грамот, найденных археологами в Новгороде? *
1)о развитии ремесла
об отсутствии на Руси книг
2)об образованности населения
3)об обилии леса в Новгородской земле
Какие товары вывозили из Новгородской земли? Несколько правильных ответов (5)
1)хлеб
2)пушнину
3)вино
4)мед
5)воск
6)шелк
7)ремесленные изделия
8)кожу
9)золото
10)драгоценные камни
Сколько лет правил владыка *
1)Один год
2)Два года
3)5 лет
4)10 лет
5)Пока не умрет
Какова главная особенность Великого Новгорода?
1)Памятники древнерусской архитектуры
2)Избежал упадка и раздробленности в XI-XII вв.
3)Был главным районом земледелия
Кто по данным топонимики не заселял округу Великого Новгорода? ( кто не жил в районе новгорода) *
1)Финно-угры
2)Балты
3)Шведы
1. Установіть хронологічну послідовність подій: вихід друком «Русалки Дністрової»;
створення освітнього «Товариства галицьких греко- католицьких священиків»
у Перемишлі; початок діяльності «Руської трійці» у Львові.
2. Проілюструйте подані твердження, що характеризують євціально-економічне стано-
нище в західноукраїнських землях у першій половині 19 ст.у конкретними фактами.
3 1. Прагнення уряду перетворити західноукраїнські землі на ринок збуту і джере-
ло сировини. М 2. Гальмування урядом розвитку промисловості. 3 3. Посилення
визиеку селян. У) 4. Пасивний опір та гострі соціальні протести селян.
3. Дайте відповіді на залитання: М 1. Заяких обставин греко-католицьке духівництво
перебрало керівництво українцями на Галичині? 1 2. Якою буда роль греко-католи-
шького духівництва в національному відродженні українців? М 3. Що характерне
для економічного становиша західноукраїнських земель? 1) 4. З якими подіями та
постатями пов'язана перша хвиля національного відродження в Галичині та Закар-
патті?
4. Доберіть до імен історичних постатей їхні стислі характеристики: а) М. Шашке-
вич; б). Базилович; в) Л. Кобилиця; г) О. Духнович; д) М. Лучкай.
1. Засновник і керівник першого в Галичині освітнього товариства греко-католиць-
ких священиків, автор першої в Галичині «Граматики» книжної української мови.
2. Закарпатський будитель, автор вірша «Я Русин був, єсм і буду.». 3. Автор шести-
томної «Історії карпатських русинів». 4, Автор першої наукової праці з історі
Закарпаття - «Короткого нарису фундації Федора Коріатовича». 5. Організатор і
лідер «Руської трійці», співавтор і єпіввидавець «Русалки Дністрової». 8. Очільник
селянського руху на Буковині в 40-х рр. 19 ст.
5. Визначаючи внесок «Руської трійці» в розвиток українського національного руху,
І. Франко наголошував, що у трійчан, особливо в М. Шашкевича, задуми були дале-
ко ширшими за просвітницькі; вони прагнули воскресити цілий народ український
до нового життя, духовного і громадського, Доведіть слушнієть думки 1. Франка
уривками з джерел та конкретними прикладами діяльності членів «Руської трійці».
ДЕМОКРАТИЯ (гр. demokratia - власть народа, от demos - народ и kratos - власть) - в современном понимании форма государственного устройства, основанная на признании таких принципов, как верховенство конституции и законов, народовластие и политический плюрализм, свобода и равенство граждан, неотчуждаемость прав человека. Реализуется республиканским правлением с разделением властей, развитой системой народного представительства. Д. возникла вместе с появлением государства (Древние Афины) . В современном обществе означает власть большинства при защите прав меньшинства, осуществление выборности основных государственных органов, наличие прав и политических свобод граждан, их равноправие, верховенство закона, конституционализм, разделение властей. Различают непосредственную Д. (основные решения принимаются непосредственно всеми гражданами на референдумах, сходах и т. п. ) и представительную Д: (решения принимаются выборными учреждениями - парламентами и др.) . Наиболее полное развитие институты Д. получают в правовом государстве. Либералы — касающийся свободы, свободный) , в первоначальном значении — свободомыслящие, вольнодумцы; иногда — люди, склонные к излишней снисходительности. Л. называют также последователей и сторонников либерализма и (в более узком смысле) членов либеральных партий в ряде буржуазных государств.
Монархизм — политическое движение, целью которого является установление и/или сохранение монархии.