В якій із західноєвропейських країн з кінця 18 до кінця 19ст найчастіше змінювався державний устрій (з республіки на імперію та в зворотньому порядку)?
Упродовж Х – ХІІІ ст. у Західній Європі остаточно сформувалися основні стани суспільства, відмінні від тих, що існували в германців, слов’ян та інших європейських народів, так і від тих, що були в стародавньому Римі. Кожна з цих соціальних груп мала свої погляди б життя, посідала певне становище.
Цей поділ суспільства віддзеркалився в тогочасній теорії про три стани: “тих, що моляться” (священики і монахи), “тих, що воюють” (рицарі), “тих, що працюють” (селяни, ремісники та ін.). Соціальний статус успадковувався від батька до сина.
Стани не могли існувати один без одного. Так, духівництво піклувалося про душі, рицарі захищали країну, а селяни всіх годували.
У згаданій схемі поділу суспільства чільне місце посідали монахи і священики. Їхнім головним завданням було піклуватися про ння християнських душ. Це заняття в уяві людей того часу було важливішим за будь-які земні справи. Бажаючи врятувати свої душі, багаті та бідні дарували церкві своє майно і земельні володіння. Навіть більше, суспільство віддавало церкві найбільш здібних і освічених синів, які присвячували життя служінню Богові. Майже всі відомі вчені й мислителі, як і значна частина письменників і поетів, художників, музикантів, належали до духівництва.
- пряности хорошо продавались в Европе, но доставленные по суше стоили очень дорого;
- в XV в. разраставшаяся Османская империя стала перекрывать для европейцев пути торговли пряностями;
- для поиска морского пути в Индию появились новые навигационные приборы;
- для плавания по предполагаемым маршрутам появились возможности в виде кораблей с косыми парусами;
- при встрече с местным населением при прокладке пути в Индию европейцы чувствовали себя увереннее, располагая огнестрельным оружием;
- дух свободы корпораций позволял европейцам проявлять инициативу, предлагать нестандартные пути решения проблем, а не просто исполняли приказы властей, как в восточных государствах;
- на исходе реконкисты многочисленным рыцарям Иберийского полуострова нужно было новое поле деятельности;
- в Европе многие верили, что далеко на Востоке, может быть, рядом с Индией, есть великое христианское государство, нужно доплыть до него, договориться и совместными усилиями с двух сторон ударить по мусульманам.
Объяснение:
Упродовж Х – ХІІІ ст. у Західній Європі остаточно сформувалися основні стани суспільства, відмінні від тих, що існували в германців, слов’ян та інших європейських народів, так і від тих, що були в стародавньому Римі. Кожна з цих соціальних груп мала свої погляди б життя, посідала певне становище.
Цей поділ суспільства віддзеркалився в тогочасній теорії про три стани: “тих, що моляться” (священики і монахи), “тих, що воюють” (рицарі), “тих, що працюють” (селяни, ремісники та ін.). Соціальний статус успадковувався від батька до сина.
Стани не могли існувати один без одного. Так, духівництво піклувалося про душі, рицарі захищали країну, а селяни всіх годували.
У згаданій схемі поділу суспільства чільне місце посідали монахи і священики. Їхнім головним завданням було піклуватися про ння християнських душ. Це заняття в уяві людей того часу було важливішим за будь-які земні справи. Бажаючи врятувати свої душі, багаті та бідні дарували церкві своє майно і земельні володіння. Навіть більше, суспільство віддавало церкві найбільш здібних і освічених синів, які присвячували життя служінню Богові. Майже всі відомі вчені й мислителі, як і значна частина письменників і поетів, художників, музикантів, належали до духівництва.
Причины:
- пряности хорошо продавались в Европе, но доставленные по суше стоили очень дорого;
- в XV в. разраставшаяся Османская империя стала перекрывать для европейцев пути торговли пряностями;
- для поиска морского пути в Индию появились новые навигационные приборы;
- для плавания по предполагаемым маршрутам появились возможности в виде кораблей с косыми парусами;
- при встрече с местным населением при прокладке пути в Индию европейцы чувствовали себя увереннее, располагая огнестрельным оружием;
- дух свободы корпораций позволял европейцам проявлять инициативу, предлагать нестандартные пути решения проблем, а не просто исполняли приказы властей, как в восточных государствах;
- на исходе реконкисты многочисленным рыцарям Иберийского полуострова нужно было новое поле деятельности;
- в Европе многие верили, что далеко на Востоке, может быть, рядом с Индией, есть великое христианское государство, нужно доплыть до него, договориться и совместными усилиями с двух сторон ударить по мусульманам.
Объяснение: