В российском фильме «Я – русский солдат», снятом по мотивам произведения Васильева Б.Л. «В списках не значился», повествует об истории молодого человека, попавшего в некий город на защиту известного сооружения како это сооружение?

Сьогодні виповнюється 77 років з дня приєднання західноукраїнських земель до УРСР.  

1. Саме 1 листопада 1939 року Верховна Рада СРСР ухвалила Закон "Про включення Західної України до складу СРСР" і з'єднання її з УРСР.

2. До того 23 серпня 1939 року був підписаний пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР, так званий "пакт" Ріббентропа – Молотова. У таємному протоколі Гітлер і Сталін домовилися про розподіл Європи на відповідні сфери впливу та окупації. Саме за ним Радянському Союзові передавалися майже всі західноукраїнські землі.

3. 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, поклавши цим початок Другій світовій війні. Своєю чергою 17 вересня 1939 року радянські війська перейшли кордон і зайняли практично всі землі, населені українцями і білорусами, а це територія площею більше 190 тис. кв. км із населенням майже 12 млн осіб.

4. На території Західної України було створено шість областей: Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську та Дрогобицьку.

5. Менш ніж через рік було законодавчо оформлено і включено до складу УРСР територію Північної Буковини та придунайські землі.

6. Із приєднанням західноукраїнських земель до СРСР розпочався процес радянізації. Спочатку населення Західної України вітало прихід Червоної Армії, адже до цього Західна Україна була залежною від Польщі з досить сильним політичним, національним та економічним гнобленням, жорстокою експлуатацією, масовим хронічним безробіттям, напівкріпосницькими порядками на селі, безправ'ям українців.

Прокричали первые петухи.    начало рассветать.    в избе прошлёпала кухарка  марфуша. она пошла на кухню.  в углу возле иконы она  перекрестилась,  прошептала утренние молитвы и засуетилась: надо готовить еду для хозяев.     заслышав топанье марфуши,  встал боярин мстислав всеволодович. он не любил нежиться в постели. к этому приучал и своих сыновей.  встав с постели, боярин, подойдя к красному  углу,  где висела икона божьей матери, перекрестился. мстислав был ладный, росту высокого, свежий лицом, русоволосый, бородка клином – не скажешь, сколько ему лет: и тридцать дать можно и пятьдесят.      надев на себя белую косоворотку из тонкого полотна, красный кафтан, на ноги  - красивые кожаные сапоги с загнутыми к верху носами,  расшитые золотом и шёлком, вышел из горницы.      на улице была  летняя роса, воздух чист и свеж, перекликались петухи, мычали коровы и блеяли овцы. в лучах утреннего солнца  сверкали его хоромы: в центре усадьбы  - терем – высокое деревянное, сделанное из сосны здание – башня, где размещалось отапливаемое  помещение – изба, а также холодные горницы –повалуши, летние спальни – клети. рядом  с теремом находятся неотапливаемые  помещения. они соединены с избой переходом – сенями.  в одном из этих помещений и была голубятня.      хозяин, заглянув в голубятню, выпустил стаю голубей. они поднимались всё выше и дальше. «эх, быть бы птицей! » - подумал боярин. и вернулся в дом к заутрене. солнце поднималось всё выше. вся прислуга была на ногах. немного понежившись в летней  спальне,  стала  собираться княгиня анна. это красивая,  доброго нрава женщина.      к полудню вместе с братом лют и старшими сыновьями ярополк и добрыня,  боярин  стал собираться на охоту  - любимое занятие бояр и князей. к этому времени подоспели  любители охоты    из соседних имений. всего набралось  человек  тридцать.  охота была на оленей. самым удачливым оказался старший сын ярополк.     после охоты вечером было застолье. на столах было много вина на меду и мясных явств. лишь глубоко за полночь все стали расходиться по своим опочевальням.     уже засыпая,  мстислав подумал:   « надо бы  проверить успехи по учебе у младших детей и потренировать их в стрельбе из ».