В період Середньовіччя китайці ревниво оберігали секрети виробництва

​

Во многих случаях установление наличия или отсутствия причинной связи требует обращения к специальным познаниям. Поэтому достаточно часто решение вопроса о причинной связи в процессе предварительного расследования и судебного рассмотрения уголовных дел требует проведения экспертного исследования. Однако окончательное решение вопроса о наличии причинной связи остаётся в компетенции юристов. Например, судебно-медицинской экспертизой может быть установлен конкретный вклад различных обстоятельств (насильственные действия, недостаточно качественное оказание медицинской нарушение рекомендаций врача потерпевшим) в причинение вреда здоровью, однако их юридическая оценка, выражающаяся в выборе конкретной статьи уголовного закона, осуществляется судом.

В большинстве случаев установление причинной связи между преступным деянием и его последствиями осуществляется достаточно просто: как правило, если деяние непосредственно направлено на достижение определённого результата и между деянием и последствиями нет временного разрыва, наличие причинной связи очевидно. Не вызывает сложностей установление причинной связи между действиями виновного по изъятию имущества при хищениях и наступившими последствиями в виде материального ущерба, между оскорблением и причинением ущерба чести и достоинству лица и т.д.

Однако в других ситуациях (например, при нарушении специальных правил, а также при посягательствах на жизнь и здоровье) последствия нередко оказываются оторванными во времени от деяния, а на их вид и тяжесть оказывают влияние множественные факторы, в том числе и находящиеся вне контроля посягающего лица. Например, выброс радиоактивных веществ на АЭС может быть вызван несколькими причинами: нарушением персоналом станции правил эксплуатации энергетической установки, некачественно произведённым техническим обслуживанием, нарушениями при проектировании и постройке станции, либо комбинацией данных причин. От того, что в данной ситуации будет признано причиной наступивших последствий, зависит, кто будет привлечён к ответственности и насколько серьёзными будут её меры.

Вумовах становлення української державності, розгортання державотворчих процесів, становлення громадянського суспільства і правової держави, логічним і цілком закономірним виглядає інтерес сучасних дослідників до проблем джерелознавства і історіографії київської русi як першої інституційної форми існування української державності, звернення до напрацювань науковців попередніх поколінь. взагалі до наших днів з історії київської русі нагромаджено величезний масив літератури і в ньому непросто зорієнтуватися навіть фахово підготовленому історику. ситуація ускладнюється ще й тим, що маючи в своєму розпорядженні велику кількість опублікованих думок, концепцій, поглядів і суджень, історик творить черговий, власний синтез, не досліджуючи предмет, а вибираючи з літератури ті думки й факти, які більше узгоджуються з його схемою та його баченням минулого. не можна не враховувати і те, що накопичення історичних думок, концепцій відбувалося впродовж різних епох і в умовах різних ідеологій, інколи корпоративних, інколи офіціозних, від яких наука, хоч би як вона цього прагнула, не завжди могла бути вільною. в зв’язку з цим метою нашого дослідження являється спроба перегляду ідеологічних нашарувань в різних істориків різних епох, розкриття найбільш цінних думок і концепцій, які впливали на стан наукової розробки проблеми князівських з’їздів. об’єктом нашої наукової розвідки виступає складна діалектично взаємопов’язана сукупність інформаційних, правових, ідеологічних, економічних та інших чинників, що детермінували процес історичного пізнання, окреслювали мету, можливості та перспективи наукової розробленості питання князівських з’їздів. предметом нашого дослідження являється проблема наукових досліджень князівських з’їздів в дореволюційній, радянській, діаспорній та сучасній історичній науці, висвітлення основних тенденцій та наукових досягнень кожного етапу історичних досліджень та окреслення перспектив для дослідження даної проблеми в майбутньому. розкриваючи предмет дослідження, ми ставимо перед собою наступні завдання: визначити ступінь наукової розробки даної проблеми; розробити основні тенденції історичних досліджень нашої проблеми в хіх – хх ст.; дослідити внесок у розробку даної проблеми дореволюційних, радянських, діаспорних та сучасних істориків; встановити суб’єктивні та об’єктивні чинники, що впливали на розвиток наукових досліджень проблеми князівських з’їздів; висвітлити суб’єктивні міркування істориків хіх – хх ст. щодо князівських з’їздів та їх значення в процесі формування державності україни-руси; окреслити перспективи наукових досліджень проблеми князівських з’їздів в подальшому. хронологічні межі нашого наукового дослідження охоплюють хіх – поч. ххі ст., так як саме на цей час припадає активний розвиток історичних досліджень князівських з’їздів, виникають народницький, консервативний, націонал-державницький, радянський напрями в українській історичній науці, в рамках яких і ведуться дослідження різних проблем давньої і середньовічної, нової та новітньої історії україни.