За короткий час Лікург врятував народ від заколотів і безладдя. Насправді, за чотири століття до Пелопоннеської війни у Спарті не було політичних потрясінь. Дрібні інтриги між царськими сім'ями не беруться до уваги.
Іноземців у Спарті вражав громадський спокій і безпека, беззаперечне підкорення молодших старшим, небагатослівність і законослухняність спартанців, потайність і засекреченість у державних справах. Вони дивувалися завзятій прихильності спартанців до військових занять і атлетичних вправ, їхній байдужості до наук і мистецтва. Правителі прагнули повністю ізолювати державу, своїх співгромадян від спілкування з іншими полісами і народами. Торговельні стосунки з іншими країнами були заборонені ще в VI ст. до н. е. Під загрозою смерті спартанцям заборонялося з особистих потреб виїжджати за межі своєї держави. Виїзд за кордон дозволявся лише воєначальникам, послам і проксенам.
Є така думка, що приписувані Лікургу античною традицією реформи насправді є тривалий процес перебудови суспільної системи дорійців. Саме ж «Лікургове законодавство»,— продукт колективної творчості кількох або навіть багатьох реформаторів. Основною метою здійснюваних перетворень було згуртувати колектив громадян в критичній обстановці після другої Мессенської війни.
Крымское ханство стартовало свое существование с 15-го века, то есть после того как Золотая Орда прекратила свое существование и народы осели в Дешт-и Кипчак (кыпчакские степи современной Украины и юга России) и решили сделать Крым своей родиной. Фактически Золотая Орда еще существовала, поэтому Крымский полуостров был ее улусом с 1239 года.
Культура Крымского ханства тесно связана с исламом. На этом сказывалось и принадлежность к Золотой Орде и последующее влияние вассала – Османской империи.
Объяснение:
Основу экономики Крымского ханства составляла работорговля. Этот момент спорный, но точно известно о том, что крымчане все-таки набегали на дунайские княжества, а также на Речь Посоплитую и Московию. Их целью было порабощение людей, их захват и обложение территории данью или саваной, которая составляла 10 или 20%. Иногда о визите предупреждали, а иногда «визиты» были откровенными ограблениями.
Что касается ремесла, то оно у крымских татар было хорошо развито. Крымские татары умели многое – были кузнецами, оружейниками, кожевенниками. Из-за быстрого роста городов в 16 веке стали появляться ремесленные центры – главным был Бахчисарай. Кафа тоже была ремесленным центром, но это также был крупнейший торговый порт.
Татары приезжали на рынки Кафы сбыть «живой» товар (то есть рабов), купить необходимое, в том числе: металлы, восточные ткани, кофе, табак. Другое дело — Бахчисарай.
Бахчисарай был ремесленным и торговым центром страны. На узких улочках города работали кузнецы и оружейники, медники и лудильщики, мастера изготавливали сабли, ножи, кинжалы. Там же были войлочники, мастера по выделке каракуля, кто-то пек хлеб, продавал овощи, соль и так далее.
Іноземців у Спарті вражав громадський спокій і безпека, беззаперечне підкорення молодших старшим, небагатослівність і законослухняність спартанців, потайність і засекреченість у державних справах. Вони дивувалися завзятій прихильності спартанців до військових занять і атлетичних вправ, їхній байдужості до наук і мистецтва. Правителі прагнули повністю ізолювати державу, своїх співгромадян від спілкування з іншими полісами і народами. Торговельні стосунки з іншими країнами були заборонені ще в VI ст. до н. е. Під загрозою смерті спартанцям заборонялося з особистих потреб виїжджати за межі своєї держави. Виїзд за кордон дозволявся лише воєначальникам, послам і проксенам.
Є така думка, що приписувані Лікургу античною традицією реформи насправді є тривалий процес перебудови суспільної системи дорійців. Саме ж «Лікургове законодавство»,— продукт колективної творчості кількох або навіть багатьох реформаторів. Основною метою здійснюваних перетворень було згуртувати колектив громадян в критичній обстановці після другої Мессенської війни.
Крымское ханство стартовало свое существование с 15-го века, то есть после того как Золотая Орда прекратила свое существование и народы осели в Дешт-и Кипчак (кыпчакские степи современной Украины и юга России) и решили сделать Крым своей родиной. Фактически Золотая Орда еще существовала, поэтому Крымский полуостров был ее улусом с 1239 года.
Культура Крымского ханства тесно связана с исламом. На этом сказывалось и принадлежность к Золотой Орде и последующее влияние вассала – Османской империи.
Объяснение:
Основу экономики Крымского ханства составляла работорговля. Этот момент спорный, но точно известно о том, что крымчане все-таки набегали на дунайские княжества, а также на Речь Посоплитую и Московию. Их целью было порабощение людей, их захват и обложение территории данью или саваной, которая составляла 10 или 20%. Иногда о визите предупреждали, а иногда «визиты» были откровенными ограблениями.
Что касается ремесла, то оно у крымских татар было хорошо развито. Крымские татары умели многое – были кузнецами, оружейниками, кожевенниками. Из-за быстрого роста городов в 16 веке стали появляться ремесленные центры – главным был Бахчисарай. Кафа тоже была ремесленным центром, но это также был крупнейший торговый порт.
Татары приезжали на рынки Кафы сбыть «живой» товар (то есть рабов), купить необходимое, в том числе: металлы, восточные ткани, кофе, табак. Другое дело — Бахчисарай.
Бахчисарай был ремесленным и торговым центром страны. На узких улочках города работали кузнецы и оружейники, медники и лудильщики, мастера изготавливали сабли, ножи, кинжалы. Там же были войлочники, мастера по выделке каракуля, кто-то пек хлеб, продавал овощи, соль и так далее.