В ходе событий 26-28 февраля 1917г по инициативе Гос думы был(о) создан(о) 1) петроградский совет рабочих и солдатских депутатов 2) временное правительство 3) гос комитет обороны 4) совет народных комиссаров
Экологи́ческая ни́ша — место, занимаемое видом в биоценозе, включающее комплекс его биоценотических связей и требований к факторам среды.[1] Термин введён в 1914 году Дж. Гриннеллом и в 1927 году Чарльзом Элтоном[2]. В настоящее время определение Гриннелла принято называть пространственной нишей (по смыслу термин ближе понятию местообитание), а определение Элтона называют трофической нишей (экологическая ниша представляет собой сумму факторов существования данного вида, основным из которых является его место в пищевой цепочке)[3]. В настоящее время доминирует модель гиперобъёма Дж. Э. Хатчинсона[4][5]. Модель представлена как n-мерный куб, на осях которого отложены экологические факторы. По каждому фактору у вида есть диапазон, в котором он может существовать (экологическая валентность). Если провести проекции от крайних точек диапазонов каждой оси факторов, мы получим n-мерную фигуру, где n — количество значимых для вида экологических факторов. Модель в основном умозрительна, но позволяет получить хорошее представление об экологической нише[6]. По Хатчинсону[7] экологическая ниша может быть
26 квітня 1986 року вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС. Випробування на станції, що вийшли з-під контролю, системні помилки під час проектування та будівництва, ігнорування проблем, що виникали на станції — все це було факторами, що спричинили найбільшу техногенну катастрофу в історії людства. 1 травня у Києві, за трохи більше ніж 130 кілометрів від станції, проходив травневий парад. Центр змусив республіканських керівників проводити дійство, щоб не сіяти паніку і показати, що ситуація під контролем. Пізніше тогочасний очільник Радянського Союзу Михайло Горбачов визнає цей факт, з поправкою, що масштабів катастрофи тоді ніхто не знав.
Экологи́ческая ни́ша — место, занимаемое видом в биоценозе, включающее комплекс его биоценотических связей и требований к факторам среды.[1] Термин введён в 1914 году Дж. Гриннеллом и в 1927 году Чарльзом Элтоном[2]. В настоящее время определение Гриннелла принято называть пространственной нишей (по смыслу термин ближе понятию местообитание), а определение Элтона называют трофической нишей (экологическая ниша представляет собой сумму факторов существования данного вида, основным из которых является его место в пищевой цепочке)[3]. В настоящее время доминирует модель гиперобъёма Дж. Э. Хатчинсона[4][5]. Модель представлена как n-мерный куб, на осях которого отложены экологические факторы. По каждому фактору у вида есть диапазон, в котором он может существовать (экологическая валентность). Если провести проекции от крайних точек диапазонов каждой оси факторов, мы получим n-мерную фигуру, где n — количество значимых для вида экологических факторов. Модель в основном умозрительна, но позволяет получить хорошее представление об экологической нише[6]. По Хатчинсону[7] экологическая ниша может быть
Объяснение:
26 квітня 1986 року вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС. Випробування на станції, що вийшли з-під контролю, системні помилки під час проектування та будівництва, ігнорування проблем, що виникали на станції — все це було факторами, що спричинили найбільшу техногенну катастрофу в історії людства. 1 травня у Києві, за трохи більше ніж 130 кілометрів від станції, проходив травневий парад. Центр змусив республіканських керівників проводити дійство, щоб не сіяти паніку і показати, що ситуація під контролем. Пізніше тогочасний очільник Радянського Союзу Михайло Горбачов визнає цей факт, з поправкою, що масштабів катастрофи тоді ніхто не знав.
Объяснение: