Відмовляючись від соціалістичних і федералістських принципів Драгоманова, І. Франко писав: «Глибока і сильна віра в західноєвропейські ідеа ли соціальної
рівності і політичної волі заслонювала перед його очима ідеал національної самостійності… Для нас тепер не підлягає сумніву, що брак віри в національний ідеал був головною трагедією в житті Драгоманова, був причиною безплідності його політичних
змагань». Таку сувору оцінку діяльності М. Драгоманова висловив Франко на схилі
віку. А чим приваблювали політичні погляди Драгоманова молодого Франка?
Духовная жизнь средневековой Европы в начале XV века перенесла потрясение, которое через сто лет вызвало реформацию всесильной тогда католической церкви, с трудом отстоявшей чуть ли не само свое право на существование. В начале XV века в Чехии благодаря деятельности Яна Гуса из Гусинца, Иеронима Пражского, Станислава из Зноймо, Штепана из Палче, Яна из Есенице началось мощное реформационное движение, ставшее народным. Ученый и проповедник Ян Гус выступал в защиту прав чешского народа, подвергавшегося немецкой колонизации, уничтожающе критиковал всю церковную организацию.