городская площадь Афин, занимающая территорию приблизительно 40 гектаров и расположенная на пологом склоне к северо-западу от Акрополя[1][2]. Греческое слово агора́ (др.-греч. ἀγορά) происходит от ἀγείρω «собирать, созывать». Это соответствует назначению Агоры как главного места встреч в городе. В древности афинская Агора стала центром светской и общественной жизни, гражданского управления и суда, важнейшим местом торговли и предпринимательства, театральной сценой для греческой драмы, площадкой для атлетических соревнований и излюбленным местом для интеллектуальных дискуссий.
Головою сім’ї міг бути тільки чоловік. Його називали батьком сім’ї. Влада батька в межах сім’ї була абсолютною: відносно її членів він був наділений «правом життя та смерті». До сім’ї належали також клієнти і тривалий час — раби. Жінки в сім’ях повністю залежали спочатку від батька, потім — від чоловіка, а вдовами мали опікуватися сини. Заміжніх жінок називали матронами.
Заможні родини мали великий будинок — домус. За входом розташовувався внутрішній дворик — атріум. Стіни будинку вкривали фресками або мозаїками. Такі будинки мали водогін і каналізацію, а іноді навіть спільне для всього будинку опалення.
городская площадь Афин, занимающая территорию приблизительно 40 гектаров и расположенная на пологом склоне к северо-западу от Акрополя[1][2]. Греческое слово агора́ (др.-греч. ἀγορά) происходит от ἀγείρω «собирать, созывать». Это соответствует назначению Агоры как главного места встреч в городе. В древности афинская Агора стала центром светской и общественной жизни, гражданского управления и суда, важнейшим местом торговли и предпринимательства, театральной сценой для греческой драмы, площадкой для атлетических соревнований и излюбленным местом для интеллектуальных дискуссий.
Объяснение:
Головою сім’ї міг бути тільки чоловік. Його називали батьком сім’ї. Влада батька в межах сім’ї була абсолютною: відносно її членів він був наділений «правом життя та смерті». До сім’ї належали також клієнти і тривалий час — раби. Жінки в сім’ях повністю залежали спочатку від батька, потім — від чоловіка, а вдовами мали опікуватися сини. Заміжніх жінок називали матронами.
Заможні родини мали великий будинок — домус. За входом розташовувався внутрішній дворик — атріум. Стіни будинку вкривали фресками або мозаїками. Такі будинки мали водогін і каналізацію, а іноді навіть спільне для всього будинку опалення.