Узагальнення та систематизація знань «Гетьманщина в період Руїни» 1 . Виберіть найбільш повне визначення терміну "Руїна"
а) Назва періоду історії України з 1658 р. і до середини 80-х років XVII ст. Під час якого Гетьманщина була розділена на Лівобережну і Правобережну, українська державність розпалася.
б) Період історії Гетьманщини 1658( 59 ) - 1687 рр. Під час якого відбувся розкол Гетьманщини на дві частини, посилилась внутрішня опозиція. Також, за територію боролись Річ Посполита, Москва, Туреччина, які нав’язували власні угоди.
в) Період від гетьманування Юрія Хмельницького до Івана Самойловича у внутрішній політиці, для якого характерні внутрішні суперечності. А також боротьба за Гетьманщину Москви і Речі Посполитої, яка закінчилась "Вічним миром"
2. Встановіть послідовність перебування при владі гетьманів доби "Руїни" та вкажіть н якій території Гетьманщини вони перебували: І. Самойлович, Я. Сомко, І. Брюховецький, П. Дорошенко, Дем’ян Многогрішний, П. Тетеря, Ю. Хмельницький
Правобережна Гетьманщина
Лівобережна Гетьманщина
3. Встановіть відповідність між країнами і договорами , які вони підписували стосовно України
Річ Посполита/ Московська держава
Бахчисарайський договір
1686 р. 1667 р.
Туреччина/Московська
Андрусівське перемир’я/ "Вічний мир"
1681 р.
держава
4. Встановіть відповідність між гетьманами, договорами і країнами з якими вони підписували договори
І. Виговський
Московські статті
П. Тетеря
Переяславські ст./ Слободищенська угода
І. Самойлович
Московські статті
І. Брюховецький
Глухівські статті
Ю. Хмельницький
14 ст з Туреччиною
Д. Многогрішний
Гадяцька угода
П. Дорошенко
Конотопські статті
5. Спростуйте або підтвердіть подані речення (Так/Ні)
а) Іван Виговський підписав Слободищенсьий Трактат з Москвою
б) Іван Брюховецький разом з П. Дорошенком підписав 14 статей з Туреччиною
в) Юрій Хмельницький підписав Переяславські уроди з Москвою і Гадяцький трактат з Пол ьщею
г) Іван Брюховецький підписав Глухівські статті з Москвою
д) Дем’ян Многогрішний підписав Конотопські статті з Польщею
е) Іван Самойлович переміг в Конотопській битві
ж) За час правління І. Самойловича було підписано Андрусівське перемир’я з) За час правління П. Дорошенка підписано "Вічний мир"
и) Бахчисарайський мир підписала Річ Посполита і Туреччина в 1681 р.
і) Після Чигиринських походів було знищено козацьку столицю Чигирин
ї) Запорізька Січ підтримувала Правобережну Гетьманщину
к)
6. Гетьмани і їх становище до отримання булави
І. Виговський
Зять Б. Хмельницького
П. Тетеря
Звичайний козак з "черні"
І. Самойлович
Писар Б. Хмельницького
І. Брюховецький
З "діда прадіда козак"
Ю. Хмельницький
Син Б. Хмельницького
Д. Многогрішний
Син священника
П. Дорошенко
джура(служник)Б. Хмельницького
7. Встановіть хто на портреті, запишіть під портретом імена гетьманів
Раннее средневековье, от начала эпохи до 9 – 10 в.
Высокое (классическое) средневековье, 10, 11 – 14 в.
Позднее средневековье, 14—15 в.
Раннее средневековье установилось после падения Римской империи, варвары селились на территории бывшей великой империи и ассимилировались с ее населением, создавая новую общность Западной Европы. Новые европейцы, как правило принимали Христианство, которое к концу существования римской империи стало государственной религией. Распространение христианской религии стало важной чертой средневековья. Третьим важнейшим процессом было формирование молодых европейских государств, находящихся на территории бывшей римской империи. Становление государств сопровождалось постоянными войнами набегами и грабежами, которые замедляли экономическое и культурное развитие.
Основная масса населения средневековой Европы состояла из сельских жителей, жизнь которых была подчинена ежедневной рутине и их кругозор был значительно ограничен. Не смотря на презрение аристократических слоев к крестьянству, последнее было главным регулятором социального ритма жизни. Между правящим классом и крестьянством стояла церковь, которая призывала сильных мира к милосердию по отношению к слабым и обездоленным. Это отношение происходило из христианских идеалов бедной и смиренной жизни. Правда осуждение богатсва яростно звучавшее в 3—5 веках в последствии было значительно приглушено, так как в это время церковь становится крупным собственником.
Характерной чертой раннего средневековья была плохо распространенная письменность, разнообразные диалекты распространненый в западной Европе не могли овладеть письменностью, поэтому оставались под властью латыни, основным носителем которой было духовенство. Быть грамотным в то время означало знать латынь, поэтому было распространено разделение общества на litterari, образованных людей и illiterari – темных и неученых, довольствующихся грубым народным языком.
Огромную роль в культурной жизни кыргызов играло устное творчество, вершиной которого следует считать всемирно известный героический эпос «Манас». Вероятно, устная поэзия знакома предкам кыргызов еще с III в. до н. э., когда термин «кыргыз» стал известен благодаря китайским письменным источникам. С тех пор фольклор кыргызов постепенно формировался и развивался.
Уже в начале XII в. арабский автор Марвази отмечал у кыргызов наличие певцов-импровизаторов. А еще 4 века спустя, в XVI в., таджикоязычное сочинение «Маджму ат-таварих» («Собрание историй») включило отдельные эпизоды из эпоса «Манас». Фольклор кыргызов является многожанровым, среди которых эпос «Манас» играет выдающуюся роль. Следует различать 2 понятия эпоса. В узком смысле это собственно эпос «Манас». В широком значении под эпосом «Манас» мы имеем в виду трилогию «Манас», «Семетей», «Сейтек». Эпос «Манас» состоит из нескольких сот тысяч стихотворных строк и превосходит по объему все известные эпические произведения мира, что и составляет одну из его отличительных особенностей. Развитие эпоса привело к генеалогической циклизации и появились продолжения трилогии о потомках Сейтека.
Объяснение: