Специфику содержания эпохи Просвещения характеризуют следующие черты:
ориентация на социальный и нравственный идеал: деятели просвещения желали утвердить «царство разума», в котором люди были бы совершенными во всех отношениях, где бы восторжествовала гармония интересов свободного индивида и справедливого общества. Рационализм – основополагающая черта культуры эпохи Просвещения. Разум трактовался как источник и двигатель познания, этики и политики. Рационализм просветителей предполагал возможность полного познания мира. При этом разум трактовался как общечеловеческая, универсальная Поскольку разум одинаков у всех, люди, независимо от национальных, сословных и вероисповедных различий неизбежно придут к единому пониманию законов природы, общества и истории. А это значит, что результатом просвещения будет единообразное представление об идеальном типе человека, идеальном воспитании и идеальном общественном устройстве;
эпоха Просвещения характеризуется стремлением изменить человека, социальный и политический строй общества посредством просвещения, воспитания и образования масс. Предписывая все свойства человеческой натуры воздействию определенных обстоятельств или среды, просветители полагали, что можно создать такие условия существования, которые бы торжеству человеческих добродетелей. Идеалами эпохи стали свобода, равенство, братство, благосостояние и счастье людей;
для культуры просветителей характерна абсолютизация значимости воспитания в формировании нового человека. Деятелям той эпохи казалось, что достаточно создать целесообразные условия для воспитания детей — и в течение одного-двух поколений все несчастья будут искоренены.
Глава держави - хан; успадкування престолу найстаршим у роді; ханом міг бути тільки представник роду ГіреївЗаступники хана: калга(перший) і нуреддін(другий)Дорадчий орган при ханові - диван, до якого входили калга, нуреддін, візир, беї( найбільш знатні вельможі) та муфтій(голова мусульманського духовенства)Великий вплив на суспільне життя ханства родової аристократії, старійшин родів; кожен із родів мав постійну територію для кочів`я та виставляв окреме військоВатажки племен і родів збиралися на загальний з`їзд - курултай, що мав право усувати й обирати ханівБільшість населення становили вільні люди.
Господарство:
Основа господарства - скотарство( коні, велика рогата худоба, вівці); поширення в гірській частині землеробства; вирощування злакових, городніх культур; поширення виноградства й садівництваРозвиток ремесел - гончарства, килимарства, виготовлення мідного й олов`яного посуду, зброї
Культура:
Ханський палац у Бахчисараї, який складається з комплексу корпусів, павільйонів і двориківЗинджирли-медресе - найстаріша вціліла будівля мусульманського навчального закладу, заснована в 1500р. Менглі-Гіреєм у Салачику поблизу БахчисараяПечерні міста - вирубані у скелях печерні комплекси з приміщеннями релігійного, господарьского або житлового призначення.
Специфику содержания эпохи Просвещения характеризуют следующие черты:
ориентация на социальный и нравственный идеал: деятели просвещения желали утвердить «царство разума», в котором люди были бы совершенными во всех отношениях, где бы восторжествовала гармония интересов свободного индивида и справедливого общества. Рационализм – основополагающая черта культуры эпохи Просвещения. Разум трактовался как источник и двигатель познания, этики и политики. Рационализм просветителей предполагал возможность полного познания мира. При этом разум трактовался как общечеловеческая, универсальная Поскольку разум одинаков у всех, люди, независимо от национальных, сословных и вероисповедных различий неизбежно придут к единому пониманию законов природы, общества и истории. А это значит, что результатом просвещения будет единообразное представление об идеальном типе человека, идеальном воспитании и идеальном общественном устройстве;
эпоха Просвещения характеризуется стремлением изменить человека, социальный и политический строй общества посредством просвещения, воспитания и образования масс. Предписывая все свойства человеческой натуры воздействию определенных обстоятельств или среды, просветители полагали, что можно создать такие условия существования, которые бы торжеству человеческих добродетелей. Идеалами эпохи стали свобода, равенство, братство, благосостояние и счастье людей;
для культуры просветителей характерна абсолютизация значимости воспитания в формировании нового человека. Деятелям той эпохи казалось, что достаточно создать целесообразные условия для воспитания детей — и в течение одного-двух поколений все несчастья будут искоренены.
Суспільний устрій:
Глава держави - хан; успадкування престолу найстаршим у роді; ханом міг бути тільки представник роду ГіреївЗаступники хана: калга(перший) і нуреддін(другий)Дорадчий орган при ханові - диван, до якого входили калга, нуреддін, візир, беї( найбільш знатні вельможі) та муфтій(голова мусульманського духовенства)Великий вплив на суспільне життя ханства родової аристократії, старійшин родів; кожен із родів мав постійну територію для кочів`я та виставляв окреме військоВатажки племен і родів збиралися на загальний з`їзд - курултай, що мав право усувати й обирати ханівБільшість населення становили вільні люди.Господарство:
Основа господарства - скотарство( коні, велика рогата худоба, вівці); поширення в гірській частині землеробства; вирощування злакових, городніх культур; поширення виноградства й садівництваРозвиток ремесел - гончарства, килимарства, виготовлення мідного й олов`яного посуду, зброїКультура:
Ханський палац у Бахчисараї, який складається з комплексу корпусів, павільйонів і двориківЗинджирли-медресе - найстаріша вціліла будівля мусульманського навчального закладу, заснована в 1500р. Менглі-Гіреєм у Салачику поблизу БахчисараяПечерні міста - вирубані у скелях печерні комплекси з приміщеннями релігійного, господарьского або житлового призначення.