"Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в СРСР. Репресії та Голодомор" 1. Встановлення режиму сталінської диктатури: передумови і методи.
2. Форсована індустріалізація. Директивна економіка.
3. Суцільна колективізація сільського господарства. Опір селянства.
4. Голод 1932-1933 рр
5. Нищення української наукової і творчої інтелігенції («Розстріляне відродження»).
В 1916 г. рост национального угнетения, война ускорили процесс кризиса в стране, одним из ярких проявлений стало национально – освободительное восстание 1916 года, охватившее почти все регионы Казахстана и Средней Азии.
Постепенно стихийное движение стало принимать организованный характер: его крупные очаги проявились в Тургае и Семиречье.
Восстание охватило весь Казахстан. Оно было направленно против военно-колонизаторской политики царизма, против феодально-байской верхушки аула, против империалистической войны.
Впервые после национально – освободительного движения под руководством Кенесары Касымова восстание 1916 года имело всеказахский характер, охватив все регионы обширного края. Восстание имело антиколониальную и антиимпериалистическую направленность, классовый момент (борьба против феодальной верхушки) был второстепенным по сравнению с главной задачей восстания – национальным и политическим освобождением народа.
Мистецтво скульптури вибирає своїм об'єктом переважно людину, іноді – тварину (тоді виникає анімалістичний жанр) і значно рідше – натюрморт чи пейзаж. Виходячи з цього виділяють два основних роди скульптурного мистецтва.
Кругла скульптура – це тривимірний об'ємний витвір, що зумовлює необхідність дотримання реальних пропорцій зображуваного і містить такі різновиди: статую, групу статуй, бюст тощо. Кругла скульптура передбачає огляд з різних кутів зору.
Рельєф – рід скульптурного мистецтва, що розташовує об'ємне зображення (групи людей, пейзаж) на лінії, перпендикулярній до площини. У свою чергу, рельєф поділяють на барельєф – плескате зображення, що ледве виступає над площиною, та горельєф – скульптурне зображення, яке на половину свого об'єму знаходиться над поверхнею. Існує ще один варіант рельєфу, що зустрічається досить рідко, – так званий заглиблений рельєф, коли зображення залишається на рівні площини, а вирубуються тільки його зовнішні контури. Рельєфні зображення використовують при художньому оформленні стін будівель і постаментів пам'ятників.
За своїм змістом та функціями скульптура поділяється на монументальну – пам'ятники, статуї, рельєфи, що безпосередньо пов’язані з архітектурою і пейзажним середовищем; станкову, яка має камерний характер і представлена жанром портрета; декоративну, що виконує функцію художнього оформлення будівель, парків, вулиць, майданів міст.
Під час створення скульптурного образу необхідно враховувати матеріал і техніку виконання, освітлення, яке підкреслювало б пластичні якості скульптури, а також ритмічну композицію твору, що може бути статичною і динамічною. Отже, скульптору слід дотримуватися всіх цих моментів для досягнення художньої виразності та емоційної насиченості свого творіння.
Сприйняття скульптурного образу відбувається завдяки коловому огляду. Зміна ракурсів, позиції огляду відкривають в об'ємному зображенні різні його грані.
Скульптура – один з найдавніших видів мистецтва, що бере свій початок з глибини століть. Розвиток скульптурного мистецтва пов'язаний з культурами Стародавніх Єгипту, Ассирії та Вавилону. Митці цих держав володіли обома скульптурними родами і як матеріал в основному використовували вапняк, після чого скульптурне зображення розмальовували різнобарвними фарбами.