Установите соответствие между событиями и участниками этих событий. А) принятие Соборного уложения Михаил Фёдорович Б) отмена местничества 2. Алексей Михайлович В) воцарение новой династии Фёдор Алексеевич Г) воссоединение Украины с Россией
ответ: Между войнами с Карфагеном. Победы в войнах на Средиземном море в буквальном смысле озолотили Римское государство. Рим богател, становясь крупнейшим торговым центром. Если в древности римляне знали в основном медные деньги, то после победы над Пирром они начинают чеканить серебро, а в конце III века до н. э. впервые появляется золотая монета. После Первой Пунической войны Карфаген выплатил 3200 талантов серебра, после Второй – уже 10 тысяч. Триумф римского полководца Эмилия Павла после победы над Македонией продолжался три дня, во время которых непрерывно несли и везли на колесницах драгоценное оружие, произведения искусства, огромные сосуды, наполненные золотыми и серебряными монетами. Многие государственные мужи считали, что в новомодной роскоши таится большая опасность для государства. Сторонников отеческой простоты возмущали дорогие одежды из пурпура и украшения из золота, которые полюбили носить и мужчины и женщины в Риме, а также то, что драгоценные статуи богов стали держать в домах, как мебель и предметы обихода.
Характерною особливістю етнічної історії України є формування багатоетнічного складу її населення. Воно на всіх етапах історичного розвитку вбирало іншоетнічні субстрати, однак механізм цього процесу у різні часові періоди був різним. Можна виділити три основних етапи формування національного складу. Перший із них, що стосується періоду існування археологічних культур, відтворює процес етнокультурної взаємодії, нерідко об'єднуючи полярні культури, скажімо, землеробську, скотарську, культуру осілих і культуру кочових племен.
Другий етап пов'язаний з Великим переселенням народів IV—IX ст. — гунів, готів, аварів, «аспарухових болгар» на Балкани і Закарпаття, угрів-мадярів у Дунайську низовину, норвезьких вікінгів-русів у Середню Наддніпрянщину. Велике переміщення народів, що проходило через територію України, залишило відмітини на її етнічному ґрунті. Вони виявилися або в мовних компонентах, у запозиченні деяких елементів матеріальної та духовної культури, або у поповненні слов'янсько-українського населення іншоетнічними субстратами. Ці субстрати стали складовими саме слов'янської етнічності, розчинившись у її системі, відносно рельєфніше відтінивши слов'янську спільність. Отже, з другим етапом пов'язані консолідаційні процеси слов'янства та етногенез українців.
ответ: Между войнами с Карфагеном. Победы в войнах на Средиземном море в буквальном смысле озолотили Римское государство. Рим богател, становясь крупнейшим торговым центром. Если в древности римляне знали в основном медные деньги, то после победы над Пирром они начинают чеканить серебро, а в конце III века до н. э. впервые появляется золотая монета. После Первой Пунической войны Карфаген выплатил 3200 талантов серебра, после Второй – уже 10 тысяч. Триумф римского полководца Эмилия Павла после победы над Македонией продолжался три дня, во время которых непрерывно несли и везли на колесницах драгоценное оружие, произведения искусства, огромные сосуды, наполненные золотыми и серебряными монетами. Многие государственные мужи считали, что в новомодной роскоши таится большая опасность для государства. Сторонников отеческой простоты возмущали дорогие одежды из пурпура и украшения из золота, которые полюбили носить и мужчины и женщины в Риме, а также то, что драгоценные статуи богов стали держать в домах, как мебель и предметы обихода.
Объяснение:
Объяснение:
Характерною особливістю етнічної історії України є формування багатоетнічного складу її населення. Воно на всіх етапах історичного розвитку вбирало іншоетнічні субстрати, однак механізм цього процесу у різні часові періоди був різним. Можна виділити три основних етапи формування національного складу. Перший із них, що стосується періоду існування археологічних культур, відтворює процес етнокультурної взаємодії, нерідко об'єднуючи полярні культури, скажімо, землеробську, скотарську, культуру осілих і культуру кочових племен.
Другий етап пов'язаний з Великим переселенням народів IV—IX ст. — гунів, готів, аварів, «аспарухових болгар» на Балкани і Закарпаття, угрів-мадярів у Дунайську низовину, норвезьких вікінгів-русів у Середню Наддніпрянщину. Велике переміщення народів, що проходило через територію України, залишило відмітини на її етнічному ґрунті. Вони виявилися або в мовних компонентах, у запозиченні деяких елементів матеріальної та духовної культури, або у поповненні слов'янсько-українського населення іншоетнічними субстратами. Ці субстрати стали складовими саме слов'янської етнічності, розчинившись у її системі, відносно рельєфніше відтінивши слов'янську спільність. Отже, з другим етапом пов'язані консолідаційні процеси слов'янства та етногенез українців.