Установите соответствие (4) Племенные союзы
События и характеристика
1)андроновцы
А) Геродот писал: «Что согласно обычаям этого племени, девушка не выходит замуж, пока не убьет врага»
2)саки
В) Были представителями эпохи бронзы
3)гунны
С) этому племени принадлежит «Золотой человек» из Иссыкского кургана
4)сарматы
Д) начали «Великое переселение народов»
1-
2-
3-
4-
Відповідь:
Пояснення:Історією Давнього Риму завершується історія стародавнього світу. З невеличкого міста на березі Тибру Рим розвинувся до велетенської імперії: спочатку підкорив Апеннінський півострів, згодом, ведучи постійні завойовницькі війни, Північну Африку, більшу частину Європи та країни Передньої Азії. За свою багатостолітню історію Рим пройшов три основні періоди. Найдавніший період усталено називати царським (753-509 pp. до н. е.). У цей період зберігаються родові відносини, а Римом керують цар, рада старійшин (сенат) і народні збори. За наступної доби - республіки - (509-27
pp. до н. е.) Римом керують консули, яких обирали на один рік, та римський сенат. Найвищим органом республіки були народні збори римських громадян. Після падіння республіки розпочався новий період - Римська імперія (27 р. до н. е. - 476 р. н. е.), період одноосібної влади римських імператорів. 476 р. - роком загибелі Західної Римської імперії завершується історія стародавнього світу.
изучения тюркоязычных народов центральной азии средневековья привлекает внимание отечественных и зарубежных исследований уже более полутора сотен лет. среди рассматриваемых проблем в тюркологии далеко не последнее место занимают реконструкции мировоззренческих представлений номадов. данная тематика изучалась даже в драматичный для отечественной науки период, связанный с репрессиями 30–40-х гг. xx в., великой отечественной войной, господством одной методологической парадигмы ( материализм), подкрепленный идеологией. между тем даже в такой обстановке шло накопление археологических, письменных и этнографических источников, вырабатывались принципы их анализа и интерпретации. все это позволило ученым установить ряд конкретных особенностей религиозных верований и обрядов тюркоязычных кочевников, отметить определенное влияние мировых религий (манихейства, буддизма) на их мировоззрение. в целом же вторую половину 1930-х – первую половину 1960-х гг. можно рассматривать как продолжение периода накопления источников и попытки представить более или менее целостную картину духовной жизни кочевников, однако, в ограниченных методологических и идеологических рамках.