. Установіть відповідність між іменем литовського князя та його політикою щодо руських
земель
1. Ягайло А) політика централізації Литви, початок скасування удільних князівств
2. Вітовт Б) ведення боротьби проти Галицько-Волинської держави
3. Свидригайло В) протидія зближенню з Польщею, утворення Великого князівства
Руського
4. Казимир Г) часткові поступки руській шляхті, тимчасове відновлення удільних
князівств
Д) курс на об’єднання з Польщею, укладення Кревської унії, передача
частини Західного Поділля Польщі.
5. Установіть хронологічну послідовність подій
А) початок правління Ярослава Осмомисла в Галицькому князівстві
Б) створення Галицько-Волинської держави
В) захоплення Романом Мстиславичем Києва
Г) об’єднання Галицького князівства Володимирком Володаровичем
6. Ознайомтесь з текстом джерела й дайте відповідь на запитання.
«Прибули Святополк (Ізяславич), і Володимир (Всеволодович), і Давид Ігорович, і Василько
Ростиславович, і Давид Святославович, і брат його Олег і зібралися (в городі) Любечі, щоб
уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти
себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер
з’єднаємося в одне серце і обережемо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою…»
Укажіть, у якому році відбулася описана в уривку подія.
Достатній рівень
7. 1.Назвіть східнослов’янські союзи племен, які проживали на теренах сучасної України.
2. Які чинники сприяли утворенню держави у східних слов’ян?
3. Як складалися відносини східнослов’янських племен із сусідами?
Високий рівень
8*. Дайте розгорнуту відповідь на запитання, скориставшись планом.
У чому полягали особливості суспільного устрою Київської Русі в ІХ – Х ст?
1) Визначте, яким був політичний устрій держави в цей період.
2) Назвіть основні версти населення.
3) Укажіть, які зміни відбулися в суспільному устрої Київської Русі порівняно з попереднім періодом
Ива́н Дми́триевич Серко́ или Сирко́ (укр. Іван Дмитрович Сірко; род. около 1610, Мурафа, Брацлавщина, Речь Посполитая или Мерефа на Слобожанщине, Русское царство — 11 августа, 1680, Грушевка (Капуловка), Войско Запорожское, Русское царство) — кошевой атаман Запорожской Сечи. Участник и организатор многочисленных походов и сражений, главным образом против «басурман» (крымских татар и турок), а также гетманских властей, проводивших пропольскую или протурецкую политику как ревностный защитник православия. Герой украинских изустных преданий и песен.Прозвище
Урус-шайтан («русский чёрт»)
Дата рождения
1610
Место рождения
Мерефа на Слобожанщине или Мурафа на Брацлавщине
Дата смерти
1680
Место смерти
село Грушевка (личная пасека),
Апостоловский_район,
Днепропетровская область
Принадлежность
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Речь Посполитая
Herb Viyska Zaporozkoho.svg Гетманщина
Род войск
казацкая пехота и кавалерия
Звание
кошевой атаман
Сражения/войны
походы на Крым, отражение атак татар и турок на Низовых землях
Объяснение:
Киевского генерала-губернатора М. И. Драгомирова изобразил в виде атамана Серко И. Е. Репин на знаменитой картине «Запорожцы пишут письмо турецкому султану».