1. Российское государство в период Смутного времени начала XVII века Внутрення политика России в период правления Федора Иоанновича. Государственная деятельность и основные реформы Бориса Годунова. Развитие процесса закрепощения крестьян. Причины и последствия кризиса Смутного времени. Борьба с иноземными захватчиками. контрольная работа [24,5 K], добавлен 18.05.2009
2. Изменения в положении крестьян и холопов во второй половине XVI века Правила выхода крестьян от землевладельцев по Судебнику 1550 г. и их применение. Причины и содержание хозяйственного кризиса 1570-90-х гг. Указ об "Урочные летах". "Указная" и "безуказная" теории закрепощения крестьян. Положение холопов в конце XVI в. реферат [33,7 K], добавлен 13.01.2015
3. Отмена крепостного права Вопрос о происхождении крепостного права в России, процесс его формирования. Этапы юридического закрепощения крестьян. Земельная реформа Ивана IV Грозного. Крепостное право в XVII, XVIII вв. в условиях развития товарного обращения, его отмена в XIX в. реферат [28,7 K], добавлен 12.12.2010
4. Основные этапы закрепощения крестьян в России Начало ограничения крестьянских переходов. Обзор судебников 1497–1550 годов. Решающий этап формирования системы крепостного права. Основные причины принятия Соборного Уложения 1649 г. Окончательное оформление общегосударственной системы крепостного права. реферат [29,2 K], добавлен 18.08.2014
5. Процесс закрепощения крестьян на Руси. Юридическое оформление крепостного права Крепостное право, совокупность юридических норм феодального государства, закреплявших наиболее полную и суровую форму крестьянской зависимости при феодализме. Основной признак крепостного права тот, что крестьянство считалось прикрепленным к земле. контрольная работа [29,7 K], добавлен 24.12.2008
6. Русско-английские отношения в период русской Смуты (1581-1613 гг.) Письменная дипломатия как часть обрядовой стороны отношений России и Англии конца XVI- начала XVII века. Причины развития торгово-экономических отношений между Россией и Англией. Влияние Англии на развитие медицины в России XVI - начала XVII века. курсовая работа [1,5 M], добавлен 15.12.2013
7. Отмена крепостного права в России Понятие и содержание крестьянской реформы. Причины и предпосылки отмены крепостного права. Основные положения крестьянской реформы: размер наделов, местные положения, повинности временнообязанных крестьян, освобождение дворовых крестьян, выкупные платежи. реферат [44,3 K], добавлен 16.01.2014
8. Отмена крепостного права в России: оценки историков Основные предпосылки и подготовка крестьянской реформы. Законодательные акты "Положений" 19 февраля 1861 года. Правое положение крестьян. Крестьянское общественное управление. Повинности временно-обязанных крестьян. Итоги и основные последствия реформы. контрольная работа [34,3 K], добавлен 09.11.2010
9. Истоки русского деспотизма Зарождение деспотических традиций в период монгольского ига. Традиции самодержавного правления при Иване III. Трансформация титулатуры русского правителя. Укрепление традиций деспотического правления при Иване Грозном. Опритчина - ее цели и результат. контрольная работа [30,8 K], добавлен 26.04.2009
10. Крестьянская реформа в России Кризис крепостнической системы, крестьянские волнения, особенно усилившиеся во время Крымской войны - основные причины крестьянской реформы. Главные положения реформ. Размер наделов, повинности временно обязанных крестьян, освобождение дворовых крестьян.
Объяснение:Араби творчо засвоїли культуру стародавнього світу — греко-еллінську, римську, єгипетську, арамейську, іранську, індійську і китайську, перейнявши її від завойованих або сусідніх народів з участю підлеглих їм народів — сирійців, персів, хорезмців (нині — узбеки і туркмени), таджиків, азербайджанців, берберів, іспанців (андалусців) та інших. Араби зробили дальший важливий крок у розвитку загальнолюдської цивілізації.
Колискою арабської культури була Західна, Центральна і Північна Аравія. Арабській культурі передувала культура населення Південної Аравії, яке розмовляло сабейською мовою і мало свою писемність. Арабська культура зазнала як впливу цієї культури, так і культури областей Передньої Азії та Єгипту, де частина арабів оселилася ще в стародавні часи, а також культури арамейського населення районів нинішніх Сирії, Лівану, Палестини та Іраку. Десь у 4 столітті араби вже створили своє літерне письмо, що являло собою один із різновидів арамейського скоропису. В 7 столітті в Аравії утворилась арабська теократична держава, яка шляхом завоювань до середини 8 століття виросла у велику феодальну імперію — арабський халіфат, що до його складу, крім країн Арабського Сходу, входили Іран, Афганістан, частина Середньої Азії, Закавказзя та Північний-Захід Індії, країни Північної Африки і значна частина Піренейського півострова (Андалусія). Арабські феодали насаджували в завойованих країнах іслам і арабську мову. Частина завойованих ними країн була арабізована, інші зберегли свою культурну і мовну самостійність, проте арабська мова в цих країнах застосовувалась в науці, як латина в середньовічній Європі. Центрами арабської культури в різні часи були Дамаск, Багдад, Кордова , Каїр та інші міста. В 9—10 століттях, що характеризуються вченими як «епоха мусульманського Відродження», провідними центрами культури були Бухара і Хорезм.
Внутрення политика России в период правления Федора Иоанновича. Государственная деятельность и основные реформы Бориса Годунова. Развитие процесса закрепощения крестьян. Причины и последствия кризиса Смутного времени. Борьба с иноземными захватчиками.
контрольная работа [24,5 K], добавлен 18.05.2009
2. Изменения в положении крестьян и холопов во второй половине XVI века
Правила выхода крестьян от землевладельцев по Судебнику 1550 г. и их применение. Причины и содержание хозяйственного кризиса 1570-90-х гг. Указ об "Урочные летах". "Указная" и "безуказная" теории закрепощения крестьян. Положение холопов в конце XVI в.
реферат [33,7 K], добавлен 13.01.2015
3. Отмена крепостного права
Вопрос о происхождении крепостного права в России, процесс его формирования. Этапы юридического закрепощения крестьян. Земельная реформа Ивана IV Грозного. Крепостное право в XVII, XVIII вв. в условиях развития товарного обращения, его отмена в XIX в.
реферат [28,7 K], добавлен 12.12.2010
4. Основные этапы закрепощения крестьян в России
Начало ограничения крестьянских переходов. Обзор судебников 1497–1550 годов. Решающий этап формирования системы крепостного права. Основные причины принятия Соборного Уложения 1649 г. Окончательное оформление общегосударственной системы крепостного права.
реферат [29,2 K], добавлен 18.08.2014
5. Процесс закрепощения крестьян на Руси. Юридическое оформление крепостного права
Крепостное право, совокупность юридических норм феодального государства, закреплявших наиболее полную и суровую форму крестьянской зависимости при феодализме. Основной признак крепостного права тот, что крестьянство считалось прикрепленным к земле.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 24.12.2008
6. Русско-английские отношения в период русской Смуты (1581-1613 гг.)
Письменная дипломатия как часть обрядовой стороны отношений России и Англии конца XVI- начала XVII века. Причины развития торгово-экономических отношений между Россией и Англией. Влияние Англии на развитие медицины в России XVI - начала XVII века.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 15.12.2013
7. Отмена крепостного права в России
Понятие и содержание крестьянской реформы. Причины и предпосылки отмены крепостного права. Основные положения крестьянской реформы: размер наделов, местные положения, повинности временнообязанных крестьян, освобождение дворовых крестьян, выкупные платежи.
реферат [44,3 K], добавлен 16.01.2014
8. Отмена крепостного права в России: оценки историков
Основные предпосылки и подготовка крестьянской реформы. Законодательные акты "Положений" 19 февраля 1861 года. Правое положение крестьян. Крестьянское общественное управление. Повинности временно-обязанных крестьян. Итоги и основные последствия реформы.
контрольная работа [34,3 K], добавлен 09.11.2010
9. Истоки русского деспотизма
Зарождение деспотических традиций в период монгольского ига. Традиции самодержавного правления при Иване III. Трансформация титулатуры русского правителя. Укрепление традиций деспотического правления при Иване Грозном. Опритчина - ее цели и результат.
контрольная работа [30,8 K], добавлен 26.04.2009
10. Крестьянская реформа в России
Кризис крепостнической системы, крестьянские волнения, особенно усилившиеся во время Крымской войны - основные причины крестьянской реформы. Главные положения реформ. Размер наделов, повинности временно обязанных крестьян, освобождение дворовых крестьян.
Объяснение:Араби творчо засвоїли культуру стародавнього світу — греко-еллінську, римську, єгипетську, арамейську, іранську, індійську і китайську, перейнявши її від завойованих або сусідніх народів з участю підлеглих їм народів — сирійців, персів, хорезмців (нині — узбеки і туркмени), таджиків, азербайджанців, берберів, іспанців (андалусців) та інших. Араби зробили дальший важливий крок у розвитку загальнолюдської цивілізації.
Колискою арабської культури була Західна, Центральна і Північна Аравія. Арабській культурі передувала культура населення Південної Аравії, яке розмовляло сабейською мовою і мало свою писемність. Арабська культура зазнала як впливу цієї культури, так і культури областей Передньої Азії та Єгипту, де частина арабів оселилася ще в стародавні часи, а також культури арамейського населення районів нинішніх Сирії, Лівану, Палестини та Іраку. Десь у 4 столітті араби вже створили своє літерне письмо, що являло собою один із різновидів арамейського скоропису. В 7 столітті в Аравії утворилась арабська теократична держава, яка шляхом завоювань до середини 8 століття виросла у велику феодальну імперію — арабський халіфат, що до його складу, крім країн Арабського Сходу, входили Іран, Афганістан, частина Середньої Азії, Закавказзя та Північний-Захід Індії, країни Північної Африки і значна частина Піренейського півострова (Андалусія). Арабські феодали насаджували в завойованих країнах іслам і арабську мову. Частина завойованих ними країн була арабізована, інші зберегли свою культурну і мовну самостійність, проте арабська мова в цих країнах застосовувалась в науці, як латина в середньовічній Європі. Центрами арабської культури в різні часи були Дамаск, Багдад, Кордова , Каїр та інші міста. В 9—10 століттях, що характеризуються вченими як «епоха мусульманського Відродження», провідними центрами культури були Бухара і Хорезм.