Установіть послідовність подій: А Поразка повстання русько-литовських князів під проводом Свидри-гайла Б Остаточна ліквідація Київського князівства В Грюнвальдська битва Г Утворення Подільського і Руського воєводств у складі Польщі
Етот миф повествует о том, как прекраснейшие богини не могли решить, кто же из них самая прекрасная.
Было так. Родители будущего героя Троянской войны Ахиллеса играли свадьбу, куда были приглашены и богини Олимпа — Гера (жена Зевса), Афродита (богиня любви и красоты) и Афина (наимудрейшая богиня Олимпа). Однако, дабы не портить праздник не позвали богиню раздоров Эриду, на что она обиделась и решила сыграть шутку, подбросив на стол с угощением прекрасное золотое яблоко с надписью «Прекраснейшей».
Обнаружив такой подарок, богини заспорили, кому же будет принадлежать это яблоко и никак не могли найти решение. Рассудить спор они призвали Париса, сына троянского царя Приама.
Недолго думая, юноша отдал предпочтение богине любви Афродите. За это она ему в любви к прекрасной Елене, похищение которой стало причиной многолетней троянской войны. Так золотое яблоко стало не только яблоком раздора между прекрасными богинями, но и принесло раздор и войну простым людям.
В наше время выражение «яблоко раздора» используется для описания причины ссоры.
Карл Великий помер 814 р. і похований в Ахені. Після його смерті імперія проіснувала недовго. Причини розпаду крились у самому характері держави, створеної Карлом Великим. Він силою об'єднав народи, різні за рівнем розвитку і культурою, в яких спільною була лише християнська віра. Господарство мало натуральний характер: усі необхідні речі та продукти вироблялися не для продажу, а для власного споживання. Відсутність торговельних зв'язків сприяла ізоляції окремих областей держави Карла Великого.
Графи, які управляли землями, хотіли закріпити їх за собою у спадкову власність. Навіть дрібні бенефіції володарі вважали своєю власністю. Графства і значні чи дрібні землеволодіння перетворювалися на центри політичного і господарського життя. Оскільки таких володінь було багато, а міцної системи управління у Франкській імперії не існувало, то вона почала швидко розпадатися.
За онуків Карла Великого—Людовіка Німецького, Лотара і Карла Лисого — протистояння загострилося. Два молодші брати — Людовік і Карл — не хотіли визнати імператорського титулу за старшим братом Лотаром і розпочали спільну боротьбу проти нього. Лотар не мав достатньо сил для того, щоб перемогти об'єднані війська братів, і змушений був погодитися на поділ імперії.
У 843 р. на з'їзді у Вердені онуки імператора уклали угоду про поділ імперії на три частини. Імператорський титул зберігався за Лотаром, але ніяких особливих прав щодо братів, які стали самостійними королями, він не мав. Верденський поділ імперії онуками Карла Великого започаткував три майбутні західноєвропейські держави — Німеччину, Італію і Францію.
Етот миф повествует о том, как прекраснейшие богини не могли решить, кто же из них самая прекрасная.
Было так. Родители будущего героя Троянской войны Ахиллеса играли свадьбу, куда были приглашены и богини Олимпа — Гера (жена Зевса), Афродита (богиня любви и красоты) и Афина (наимудрейшая богиня Олимпа). Однако, дабы не портить праздник не позвали богиню раздоров Эриду, на что она обиделась и решила сыграть шутку, подбросив на стол с угощением прекрасное золотое яблоко с надписью «Прекраснейшей».
Обнаружив такой подарок, богини заспорили, кому же будет принадлежать это яблоко и никак не могли найти решение. Рассудить спор они призвали Париса, сына троянского царя Приама.
Недолго думая, юноша отдал предпочтение богине любви Афродите. За это она ему в любви к прекрасной Елене, похищение которой стало причиной многолетней троянской войны. Так золотое яблоко стало не только яблоком раздора между прекрасными богинями, но и принесло раздор и войну простым людям.
В наше время выражение «яблоко раздора» используется для описания причины ссоры.
Графи, які управляли землями, хотіли закріпити їх за собою у спадкову власність. Навіть дрібні бенефіції володарі вважали своєю власністю. Графства і значні чи дрібні землеволодіння перетворювалися на центри політичного і господарського життя. Оскільки таких володінь було багато, а міцної системи управління у Франкській імперії не існувало, то вона почала швидко розпадатися.
За онуків Карла Великого—Людовіка Німецького, Лотара і Карла Лисого — протистояння загострилося. Два молодші брати — Людовік і Карл — не хотіли визнати імператорського титулу за старшим братом Лотаром і розпочали спільну боротьбу проти нього. Лотар не мав достатньо сил для того, щоб перемогти об'єднані війська братів, і змушений був погодитися на поділ імперії.
У 843 р. на з'їзді у Вердені онуки імператора уклали угоду про поділ імперії на три частини. Імператорський титул зберігався за Лотаром, але ніяких особливих прав щодо братів, які стали самостійними королями, він не мав. Верденський поділ імперії онуками Карла Великого започаткував три майбутні західноєвропейські держави — Німеччину, Італію і Францію.