Установіть хронологічну послідовність подій.
1 встановленя диктатури Гая Юлія Цезаря
2 Завоюваня Єгипту
3 Диктатура Сули
4 бородьба братів Гракхів за права плебеїв
5 утвореня першого тріумвірату
6 Вбивство Цезаря
7 Реформи Гая Марія
8 Повстаня Спартака
Результаты войны
Последствиями изнуряющих вооруженных столкновений Второй мировой стали огромные людские потери (около 70 млн), колоссальные материальные затраты (4 трлн долларов), многочисленные разрушения (десятки тысяч городов). Что было оплачено этими жертвами, выясним, рассказав кратко об итогах Второй мировой войны по пунктам:
Безоговорочная победа стран-союзников антигитлеровской коалиции: 09.05.
1945 сдалась Германия, в конце мая Италия была полностью освобождена от фашистских войск, 02.09.1945 капитулировала Япония;
Предотвращение распространения нацистского режима (диктатура, расизм); его свержение в проигравших государствах;
Освобождение территорий, захваченных Германией и ее союзниками;
Некоторые азиатские и африканские колониальные страны стали независимыми (Эфиопия, Ливан, Индонезия, Вьетнам, Сирия).
СССР
Усиление роли в мировой политике (одно из двух государств – новых мировых лидеров). Серьезное влияние на ряд освобожденных стран (Восточная Германия, Польша, Болгария, Чехословакия, Венгрия). Расширение территории. Совершенствование военного производства, армии. Начало холодной войны с США
США
Возможность оказывать существенное влияние на решение послевоенных вопросов. Контроль над деятельностью нового японского правительства. Экономическое и политическое противостояние с СССР, приведшее к формированию НАТО
Великобритания
Сохранение независимости. Снижение мирового политического влияния (несмотря на победу). Утрата части колоний
Франция
Снизилась роль в международной политике. Некоторые колонии отвоевали независимость. Французская администрация контролировала часть Германии
Германия
Формальное сохранение целостности государства под контролем государств-победителей. Изменение политического устройства страны. Утрата всех захваченных территорий. Передача части собственных земель Польше. Запрет на формирование армии, наличие вооружения. Возмещение убытков (репарации) пострадавшим странам
Япония
Лишилась независимости (до 1952 была оккупирована США). Два города подверглись первой в мире атомной бомбардировке. Возврат захваченных китайских земель. Часть довоенных территорий присоединена к СССР и Китаю. Проведен Токийский судебный процесс (29 военных преступников)
Италия
Территориальные потери. Необходимость выплачивать репарации. Введены ограничения на количество и виды войск, вооружения
Австрия
Выведена из состава Германии. Находилась под контролем войск союзных государств до 1955 года
Венгрия
Лишилась захваченных земель. Часть территории передана Чехословакии
Подробнее: https://obrazovaka.ru/istoriya/itogi-vtoroy-mirovoy-voyny-kratko.html
Объяснение:
Філософи упродовж століть монополізували тему щастя, проте із появою природничих і суспільних наук акценти змістилися. За це поняття взялися економісти, політики, соціологи, біологи. Як наслідок, передусім щастя розглядають тільки в контексті задоволення життям в цілому. З 2012 року під егідою ООН проводять соціологічне опитування “World Happiness Report”. Відповідно до цього щорічного дослідження Україна займає 138-е місце, а 6 основних категорій, що найбільше впливають на різницю в результатах, включають не тільки показники матеріального добробуту, а й таку категорію як рівень соціальної підтримки чи довіри. Зі свого боку, Організація економічного співробітництва та розвитку вже два роки поспіль публікує Індекс кращого життя, де за до 11-ти категорій описує якість життя людей. Отож, сьогодні прогрес суспільного розвитку країн намагаються вимірювати не виключно рівнем GDP, а й апеляцією до якості життя в цілому.
Одним із найбільш поширених переконань про щастя є ототожнення його з приємністю, чи у кращому разі з тривалим позитивним емоційним станом. В історії філософії це спонукало до різних підходів у ставленні до щастя. З одного боку, гедонізм закликає людину зробити насолоду самоціллю людського життя, тоді як епікурейці і стоїки сповідують аскетичний підхід до пошуку задоволення і більше вірять у можливість самообмеження до базових людських потреб задля уникнення страждання і турбот як наслідку фрустрованих бажань та волевиявлень. Однак саме усвідомлення нескінченності людських потреб та неминучої втрати інтересу до них після їх заспокоєння змушує багатьох зі скепсисом ставитися до поглядів на щастя як отриманої приємності від задоволення всіх можливих потреб.
На тлі цих суперечок Роберт Нозік запропонував уявний експеримент. Припустімо, що існує машина, яка дала би можливість підключеним до неї людям постійно відчувати приємність. Ще задовго до фільму «Матриця» автор описує антиутопію, де ми плавали б у резервуарі, підключені до цієї машини, не знаючи про це. Головне питання: «Чи були би ми готові свідомо і добровільно погодитись на підключення заради отримання так званого «щастя»»? На думку Нозіка, таке щастя як суто психічний стан людини – не зовсім те, чого ми прагнемо. Як людей, нас передусім цікавить контакт із реальністю, результатом якого може бути приємність, а не приємність сама по собі. На думку Нозіка,
Объяснение: