Умоля
а) прочитайте текст и выполните . из меморандума министра внутренних дел фон лебеля.
«о целях войны»
29 октября 1914 г.
…некоторые соображения о целях, которых германия может добиться при победоносной войны. мы нуждаемся в безусловной свободе морей, в колониях, снабжающих нас сырьём, и стать рынками для сбыта … нам нужна западная граница, которая дала бы, по возможности, ключ к франции. нам могут пригодиться районы угля и руды, прилегающие непосредственно к нашей границе. наконец, нам нужна военная контрибуция, которая связала бы на долгое время францию в отношении и лишила бы её возможности развить в других частях света военную деятельность во вред нам. мы должны думать лишь о наших германских интересах и потребностях. в этой войне не разрешаются моральные вопросы …мы боремся за своё мировое политическое будущее…
прочитайте обращение к германскому народу и определите три цели государства в первой мировой войне.
б) почему государства так стремились к усовершенствованию и обновлению оружия. свой ответ обоснуйте конкретными фактами. не менее 3-х аргументов. расскажите о новых видах оружия первой мировой войны, назовите не менее 2-х примеров.
Стратег – это по древнегречески обозначает воеводу, военачальника, полководца. В Древней Греции так называли главнокомандующего войсками, он также мог заниматься финансовыми делами и судить людей в своих войсках, осуществлять внешние связи. В Афинском государстве он также командовал флотом. Ими выбирались граждане возрастом больше 40 лет. Стратег мог назначить Народное собрание, которое занималось вопросами внешней политики. Стратеги также исполняли административные обязанности в военных, финансовых и судебных областях. Они назначали наказания и награждения в войсках.
Повоєнна Україна у багатьох важливих відношеннях виявилася дуже відмінною від тієї, якою була раніше. Значно розширились кордони, зросла політична й економічна вага в СРСР, докорінно змінився склад населення і, що найважливіше, вперше за багато століть всі українці опинилися в межах однієї держави.
До цих змін прагнули пристосуватися як українське суспільство, так і радянський режим, отож, кроки, спрямовані на це пристосування, становлять головну тему повоєнної історії України. Величезних збитків від воєнних дій та окупації було завдано господарству республіки - крім пограбованих і виведених з ладу тисяч промислових підприємств, було вщент розорено сільське господарство. Руйнувань та занепадів зазнали міста і села України.
У містах люди змушені були жити у землянках, підвалах, зруйнованих будинках тощо. Перетворено на руїни багато лікарень і шкіл, палаців культур і ВУЗів. Люди не мали необхідної їжі, одягу, взуття, білизни. Здавалось, за таких умов відродження господарства - справа багатьох десятиліть, протягом яких СРСР втратить статус великої держави. Але народ був сповнений рішучості якнайшвидше відродити країну.
Насамперед люди ждали відміни колгоспної системи в її кріпосницько-сталінському варіанті. Ще до завершення німецько-радянської війни розпочалося переведення економіки на виробництво мирної продукції. Значно скорочувалася асигнування на оборонну промисловість. Вони спрямовувалися здебільшого на випуск мирної продукції, на відповідне переобладнання промислових підприємств.
Цілі галузі промисловості, що випускали озброєння та боєприпаси перейшли на виробництво верстатів, сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив. Коштів які змогла виділити держава за тих скрутних часів не вистачало. Певне значення у зв'язку з цим мало матеріально-технічне співробітництво республіки з іншими регіонами країни. Насамперед відбудували паливно-енергетичну базу, залізничний транспорт, машинобудування. На кінець1946 р. переведення економіки на випуск мирної продукції в основному були завершені.