Укажите особенности монгольского государства
1Монгольская исперия была огромной и позже , распалась на ряд государств - Крымское ханство, Сибирское ханство, Казанское ханство, Казахское ханство
2После распада Монгольской империи, на территории улусу Джучи образовалась Золотая Орда
3Государство Золотая Орда основал Джучи хан в результате семилетнего похода на Русь
4Основатель Монгольского государства был Чингисхан
5В улус Чагатая входили Средняя Азия и южная, юго-восточная часть Казахстана
6 в 1253 году внук Чингисхана - Хулагу подчинил себе Иран, Закавказье, большую часть Афганистана
Брахманы – жрецы
Кшатрии – воины.
Вайшья – земледельцы.
Шудры – ущемленные члены общества. Они отличались тем что у них у каждого была разная работа.Долгое время доминирующим являлось представление, что по крайней мере в ведическую эпоху индийское общество делилось на четыре сословия, именуемые варнами, принадлежность к каждой из которых была связана с профессиональной деятельностью. Вне варнового деления находились так называемые неприкасаемые. В последующем внутри варн образовались более мелкие иерархические сообщества — касты, которые включали также этническую и территориальную характеристику, принадлежность к определенному клану. И это по какой-то части правильно.
Объяснение:
Вільнонароджені жінки в Стародавньому Римі були громадянками[2], але не мали правоздатності в політичних відносинах[3] Через те, що життя жінок обмежувалося гендерними ролями, римські історики згадують жінок у своїх працях рідше, ніж чоловіків. Хоч у римлянок не було прямої політичної влади, проте жінки з багатих або впливових сімей мали змогу через приватні переговори здійснювати певний[який?] вплив[4]. Видатні жінки, які залишили незаперечний слід в історії Стародавнього Риму, від Лукреції та Клавдії Квінти, історії яких стали частиною римської міфічної традиції; жорсткі жінки республіканської епохи, такі як Корнелія, мати братів Гракхів, і Фульвія, яка командувала армією і випускала монети, на яких є її зображення; жінки династії Юліїв-Клавдіїв, а саме найбільш видатна Лівія (58 р. до Р.Х - 29 р. після Р.Х), яка зробила значний внесок у формування соціальних стандартів Риму; і імператриця Олена (c.250-330 рр. після Р.Х), що сприяла поширенню християнства[5]
Інскрипції, а особливо епітафії, документують імена жінок у всій Римській імперії, проте містять мало інформації. Деякі яскраві моменти щоденного життя зберігаються в латинській літературі: в комедіях, сатирі та поезії, особливо вірші Катулла та Овідія, які зображують життя жінок у римських їдальнях та «жіночих кімнатах», на спортивних і театральних заходах; жінок під час покупок, під час фарбування, магії або ж вагітності - все, проте, через призму чоловічого погляду на речі.[6] Опубліковані листи Цицерона, наприклад, неформально показують взаємодію на державному рівні з дружиною Терентією та дочкою Туллією, оскільки його промови демонструють різноманітн , якими римляни можуть насолоджуватися вільним сексуальним та суспільним життям.
Одна з головних громадських ролей, призначених винятково для жінок, мала місце в релігії: жрецька інституція весталок. Вони не могли одружуватися та мати дітей, проте повинні були здійснювати ритуали, які вважалися необхідними для безпеки Риму та не могли бути виконані чоловічими жрецькими колегіями[7]
Объяснение: