Укажіть характерні ознаки епохи тництва:
1. Інтелектуальний й духовний рух
кінця XVII - початку XІХ ст. у Європі
та Північній Америці.
2. Заснування бібліотек у відсталих
куточках країн Європи

3. Зародження у Англії, у працях
Дж. Локка, який сформулював ідеї
«загального блага» та «суспільного
договору».
4. Поширення грамоти серед
російського та прусського дворянства
5. Зародження та поширення тництва у Австрії та Пруссії.
6. Звільнення цілих колоній і
ліквідація рабства
7. Відмова від релігійного світо-
гляду, звернення до розуму як єдиного
критерію пізнання людини й
суспільства.

1.  В древнеперсидских надписях отмечены три группы саков: Саки-парадарайя, «которые за морем (за рекой)» предположительно между греками и фракийцами на западной стороне Черного моря), Саки-тиграхауда, («в остроконечных шапках»), Саки-хаомаварга, («варящие хаому — дурманящий напиток»). Солдаты Ахеменидской армии , деталь гробницы Ксеркс I, около 480 г. до н.э.

2.  Потому что они " к врагам относились -  жестоко , а к друзьям - верно

3.  СОРИ НЕ ЗНАЮ ЭТОТ ВОПРОС!

4.  В древнеперсидских источниках саков называли «могучими мужами», а иранские — «турами с быстрыми конями»

5.  Образ жизни саков был оседло-кочевой. В степях Западного и отчасти Центрального Казахстана встречалось кочевое скотоводство. В степных и полустепных районах Западного и Южного Казахстана у саков развивалось верблюдоводство.

6.  Геродот

7.  На западе и севере расположены горные массивы Загрос и Эльбурс

8.   Битва при Марафоне - Одно из крупнейших сухопутных сражений греко-персидских войн, состоявшееся 12 сентября 490 г. до н. э. неподалёку от греческого города Марафон приблизительно в 42 километрах от Афин.

право переваги над іншими братствами та контроль за духовенством, в тому числі єпископами. Незабаром братство домоглося права ставропігії - неподчінённості місцевим православним єпископам. Згодом статут братства став зразком для ряду православних братств східній частині Речі Посполитої. Активну участь в громадському житті Успенського братства брали С.Зізаній, Л.Зізаній, К.Ставровецкій, І. Борецького, П.Берінда, Н. Добрянський та інші діячі культури і освіти православної частини населення Речі Посполитої. Боротьбу братства проти національно-релігійних утисків підтримували деякі православні магнати (Костянтин Костянтинович та інші).

Объяснение: