Останнім часом практично кожна людина задається питанням як потрібно харчуватися, щоб бути здоровим, енергійним, активним. кожен народ має свої традиції, культуру і свою національну кухню. традиції кулінарії народу залежать більшою мірою від кліматичних особливостей місцевості проживання і способу життя народності. сьогодні ні для кого не секрет, що харчуватися потрібно саме так, як харчувалися наші предки, які жили в цій же місцевості. наші предки, племена росичів, русичів, поляни, древляни, боровичі, які жили вздовж дніпра та його приток вели порівняно скромне сільське господарство. незважаючи на невеликий вихідний набір продуктів, їх кухня була дуже різноманітною. наші предки вживали в їжу багаті вітамінами і білками екологічно чисті продукти.
криза феодалізму в європі і початок нового часу жувалися зростанням опозиційного католицизмові руху. вже у xiv і xv ст. католицька церква відчула рішучу світську опозицію, що набула політичного, національного і соціального характеру. тиск католицької системи викликав протидію з боку гуманістичного руху, який спирався на світську філософію, науку і літературу, відстоював людські ідеали щастя і свободи, права громадян, станів, національну державність. нарешті, всередині самої церкви час від часу виникали опозиційні рухи, спрямовані на реформацію церковної організації, церковного життя в цілому.
ці процеси поглибились в ході становлення національних держав та абсолютних монархій, що покликало будівництво національних церков, посилило рух за підпорядкування їх державі і за обмеження папської влади. централізованій феодальній римо-католицькій церкві опозиційні сили прагнуть протиставити децентралізовану демократичнішу церкву. європейські світські володарі бажають звільнитися з-під папської опіки, ліквідувати церкву як найбільшого земельного власника, секуляризувати церковне майно, відмінити церковну десятину тощо.
криза феодалізму в європі і початок нового часу жувалися зростанням опозиційного католицизмові руху. вже у xiv і xv ст. католицька церква відчула рішучу світську опозицію, що набула політичного, національного і соціального характеру. тиск католицької системи викликав протидію з боку гуманістичного руху, який спирався на світську філософію, науку і літературу, відстоював людські ідеали щастя і свободи, права громадян, станів, національну державність. нарешті, всередині самої церкви час від часу виникали опозиційні рухи, спрямовані на реформацію церковної організації, церковного життя в цілому.
ці процеси поглибились в ході становлення національних держав та абсолютних монархій, що покликало будівництво національних церков, посилило рух за підпорядкування їх державі і за обмеження папської влади. централізованій феодальній римо-католицькій церкві опозиційні сили прагнуть протиставити децентралізовану демократичнішу церкву. європейські світські володарі бажають звільнитися з-під папської опіки, ліквідувати церкву як найбільшого земельного власника, секуляризувати церковне майно, відмінити церковну десятину тощо.