«У 1918 р. вступив у більшовицьку партію. Брав участь у громадянській війні на боці Червоної армії. Протягом 1922–1930 рр. навчався на робітфаці Юзівського гірничого технікуму, у Московській промисловій академії. У 1920–1928 рр. — на партійній роботі в Донбасі, а у 1928–1929 рр. — у Харкові та Києві. У 1938–1949 рр., з деякою перервою 1947 р. — перший секретар ЦК КП(б)У, у 1944–1947 рр. одночасно голова Раднаркому УРСР. Під час радянсько-німецької війни був членом військових рад. З березня 1953 р. до жовтня 1964 р. — секретар, перший секретар ЦК КПРС». Запишіть прізвище партійного діяча. З яким періодом в історії України пов’язана його діяльність? Назвіть, учасником ще яких подій він був.
ответ:16 серпня 1945 р. М. Молотов та Е.-Б. Осубка-Моравський підписали радянсько-польський Договір про кордон. Кордон встановлювався вздовж "лінії Керзона" з відхиленням від неї на користь Польщі в деяких районах від 5 до 8 км і відступом на її користь додатково територій на схід від "лінії Керзона" до р. Зх. Буг та його притоки Солокія і на південь від м. Крилова (тепер Крилув, Польща) з відхиленням максимально на 30 км; частини територій Біловезької Пущі на ділянці Немирів (тепер Немирув, Польща) – Ялова (тепер Ялувка, Польща) з відхиленням максимально на 17 км.
Таким чином, радянсько-польський договір від 16 серпня 1945 р. остаточно закріпив входження Галичини та Волині до складу СРСР, а Польща була змушена відмовитися від територій т. зв. "східних кресів" на користь свого східного союзника.
Нове розмежування кордонів супроводжувалося депортацією значної частини населення. У 1944—1946 рр. із Галичини, Волині, Рівненщини до Польщі було переселено близько 1 млн поляків, з Польщі до України переїхало 520 тис. українців. У квітні-липні 1947 р. польський уряд провів операцію «Вісла», у ході якої близько 150 тис. українців, що проживали у прикордонних з УРСР районах Холмщини та Лемківщині, були примусово виселені на Захід і Північ Польщі.
Зростання авторитету України в світі виявилося в поверненні її як суб’єкта міжнародного права на міжнародну арену. 26 квітня 1945 р. на конференції в Сан-Франциско УРСР увійшла до складу Організації Об’єднаних Націй як член-засновник.
Картинки по запросу україна в період повоєнної відбудови
29 липня — 15 жовтня 1946 р. делегація УРСР на чолі з міністром закордонних справ Д. Мануїльським узяла участь у Паризькій мирній конференції й 10 лютого 1947 р. разом з іншими союзними державами підписала мирні договори з Італією, Болга-рією, Румунією, Угорщиною та Фінляндією.
Картинки по запросу післявоєнна відбудова і розвиток україни в 1945 — початку 50-х років
Картинки по запросу післявоєнна відбудова і розвиток україни в 1945 — початку 50-х років
ВІДБУДОВА ПРОМИСЛОВОСТІ. ГОЛОД В УКРАЇНІ 1946—1947 РР.
Визволення території України від німецько-фашистських загарбників поставило перед керівництвом УРСР завдання відбудови зруйнованої економіки республіки. Україна постраждала під час Другої світової війни більше, ніж інші країни Європи, тому масштаби відбудовчих робіт були дуже великими.
У серпні 1946 р. Верховна Рада УРСР схвалила четвертий п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на 1946—1950 рр. Він передбачав менше ніж за п’ять років відбудувати зруйновані райони країни, відновити й навіть перевищити довоєнний рівень промислового та сільськогосподарського розвитку.
Відбудова здійснювалася централізовано за чітким державним планом. Пріоритетом вважалась відбудова важкої промисловості (80% капіталовкладень) за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства. Вагома роль належала адміністративно-командній системі, яка давала змогу за короткий час мобілізувати й зосередити значні матеріальні та людські ресурси на певному об’єкті. Відбудові допомагала ідеологія, яка знаходила свій вияв у соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів.
Відбудовчий процес було ускладнено голодом 1946—1947 рр., причинами якого були несприятливі кліматичні умови (посуха , неврожай), скорочення посівних площ, поголов’я худоби, нестача техніки й робочих рук унаслідок війни, вивезення хліба за кордон для підтримки прорадянських режимів у країнах Східної Європи. Але головною причиною голоду, який позбавив життя майже 1 млн осіб, стала політика сталінського керівництва, яке вимагало неухильного виконання постраждалими областями планів хлібозаготівель і проводило репресивну політику проти селян.
У цілому за роки четвертої п’ятирічки Україна досягла довоєнного рівня розвитку народного господарства, знову посівши місце паливно-металургійної бази СРСР. Успіхи відбудови дозволили в 1947 р. скасувати карткову систему та провести грошову реформу. Економіка УРСР остаточно перетворилася на складову економіки СРСР.
Однак «холодна війна» зробила неможливим використання західної, перш за все американської, фінансової та технічної до за планом Маршалла. Тому керівництво СРСР могло розраховувати лише на власні сили та ресурси й не зуміло скористатися результатами науково-технічної революції, яка розпочалася в країнах Заходу наприкінці Другої світової війни.
Объяснение: