Малая Русь, Малая Россия, Малороссия (калька со ср.-греч. Μικρὰ Ῥωσία[1], лат. Russia/Ruthenia minor, фр. la Petite Russie, нем. Kleinrussland) — историческое название ряда земель Руси, преимущественно на территории современной Украины. Название появилось в начале XIV века как византийское церковно-административное определение Галицко-Волынского и Турово-Пинского княжеств[2][3]. С XVI века «Малая Россия» — православно-книжное название всех западнорусских земель в составе Речи Посполитой, из которых позже выделили Белую Русь[4]. С XVII века Малороссия — одно из официальных названий Гетманщины. В дальнейшем использовалось для обозначения исторического региона Российской империи и Малороссийской губернии. В XX веке, с распадом Российской империи и образованием СССР, советской властью проводилась политика украинизации в рамках новой национальной политики коренизации. В связи с этим, понятия «малоросс», «Малороссия» оказались «вне закона», утратили легитимность и в широком употреблении повсеместно были заменены понятиями «украинцы», «Украина»[5]. Термин «Малороссия» также практически не употреблялся в советской историографии[6].
Вони не змогли швидко привести в дії революцію, тому що тоді не було Леніна і очолював всім Троцький.І у комуністів на той момент не було хорошого озброєння.У той момент Сталін займався грабежами, щоб витратити ці гроші на скупку зброї. Тим більше велося полювання за політичними лідерами Комуністичної партії і цих лідерів садили у в'язницю.Так сталося і з Троцьким,але йому крупно пощастило,так як на посаді тимчасового уряду перебував Керенський Олександр Федорович,який боявся що його змістять з посади і попросив до у Троцького видавши йому велику кількість зброї і після того як Троцький допоміг, але він не повернув видану зброю і далі вже пішло поїхало.
Малая Русь, Малая Россия, Малороссия (калька со ср.-греч. Μικρὰ Ῥωσία[1], лат. Russia/Ruthenia minor, фр. la Petite Russie, нем. Kleinrussland) — историческое название ряда земель Руси, преимущественно на территории современной Украины. Название появилось в начале XIV века как византийское церковно-административное определение Галицко-Волынского и Турово-Пинского княжеств[2][3]. С XVI века «Малая Россия» — православно-книжное название всех западнорусских земель в составе Речи Посполитой, из которых позже выделили Белую Русь[4]. С XVII века Малороссия — одно из официальных названий Гетманщины. В дальнейшем использовалось для обозначения исторического региона Российской империи и Малороссийской губернии. В XX веке, с распадом Российской империи и образованием СССР, советской властью проводилась политика украинизации в рамках новой национальной политики коренизации. В связи с этим, понятия «малоросс», «Малороссия» оказались «вне закона», утратили легитимность и в широком употреблении повсеместно были заменены понятиями «украинцы», «Украина»[5]. Термин «Малороссия» также практически не употреблялся в советской историографии[6].
Вони не змогли швидко привести в дії революцію, тому що тоді не було Леніна і очолював всім Троцький.І у комуністів на той момент не було хорошого озброєння.У той момент Сталін займався грабежами, щоб витратити ці гроші на скупку зброї. Тим більше велося полювання за політичними лідерами Комуністичної партії і цих лідерів садили у в'язницю.Так сталося і з Троцьким,але йому крупно пощастило,так як на посаді тимчасового уряду перебував Керенський Олександр Федорович,який боявся що його змістять з посади і попросив до у Троцького видавши йому велику кількість зброї і після того як Троцький допоміг, але він не повернув видану зброю і далі вже пішло поїхало.
Объяснение: