Вельмишановний великий княже Ярославе! Звертаюсь до тебе з далекого XX століття. Я живу на твоїй і моїй рідній землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала недавно п'єсу Івана Кочерги «Ярослав Мудрий», де розповідається про важкий період твого життя і правління. Іван Кочерга відкрив нам завісу на моральні цінності наших далеких предків, їхні ідеали. Твій образ змальовано з великою повагою, яскравістю й любов'ю так, що він не може не збентежити душу читача. Я була дуже вражена тим, що в історії бувають такі далекоглядні, вольові, розважливі і мудрі особистості.
Тобі довелося покласти багато сил, щоб зберегти єдність країни, злагоду серед народу. Був ти, княже, жорстоким і добрим, мудрим і терплячим у досягненні своєї мети. Мені у серце запали такі твої слова:
Да буде мир! І Богом я клянусь, Що кожного вразить моя сокира, Хто збаламутить Київ наш і Русь, Хто осквернить насильством справу миру.
Зараз нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує розлад, занепад економіки, науки і культури. Для тебе, великий княже, «...в житті ясніше всіх скарбів людини честь і мужа вірність сяє...». О, якби зараз у людей були такі великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і щасливим. У важкі часи розкривається душа людини, тоді видно, які ідеали вона сповідує. За честь вважаєш ти, що в жилах твоїх тече кров рабині — то кров твого народу. Ти наш батько. Ми вчимося на прикладі твого життя бути чесними, здатними на самопожертву ради Батьківщини, як ти нам заповів: «І, поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь!» Ми побачили, що «береться мудрість... із шукань і помилок гірких».
Навколо тебе були люди добрі і злі. Учений монах Сильвестр теж зробив велику справу для нашої держави, переклавши і переписавши багато рукописів. Молодь він виховував на ученні Христа: «Тільки Бог царів і царства судить. Лиш він один далеку бачить путь, якою йдуть царі і прості люди». Пригадуєш, як ти казав?
І добрій книзі більше я радію, Ніж золоту в коморі.
Мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру, книжки, за які ви платили золотими монетами, в які вкладали багато сил. Образ Микити підтверджує, що ви, наші предки, були людьми чесними, порядними, шляхетними, У розмові з Сильвестром Микита каже:
З пергаменту недовго зчистить ваду, Лиш з совісті не зчистити її.
Спочатку Микита ненавидів тебе, Ярославе за смерть свого батька. Але коли він зрозумів твою мету створення єдиної могутньої держави, то пробачив тебе. Із ворога Микита став твоїм вірним помічником і другом.
Ми, твої нащадки, дуже вдячні за мудрий життєвий досвід, який долетів до нас крізь віки. І ще не раз зустрінеться нам твій образ на сторінках
Падение “Священной римской империи германской нации”. Формы последующих объединений германских государств в начале XIX в.“Священная римская империя германской нации” лишь формально представляла собой единое государство, включая в себя в XVIII в. помимо непосредственных владений императора 7 курфюрществ, являющихся суверенными государствами, 300 владений имперских князей, епископов, аббатов, территории вольных городов, формально зависимых от императора, а фактически управляемых князьями, епископами, городскими советами, и множество других феодальных владений. Империя скреплялась не столько экономической общностью или общеимперскими органами управления, сколько культурным, языковым и прочим единством ее народов.
Фактором, все больше влияющим на внутриполитическую жизнь империи, становится крепнущее монархическое государство Пруссии, достигшее во второй половине XVIII в. ранга крупной европейской державы. Этому во многом проводимая при прусском короле Фридрихе II (1740—1786 гг.) прогрессивная по своей сути политика “просвещенного абсолютизма”, сопровождаемая упорядочением государственных финансов и судопроизводства, ослаблением внутригосударственных таможенных, цеховых и других феодально-бюрократических ограничений, некоторым улучшением положения крепостных крестьян. Указы 1749—1764 гг. запрещали сгон крестьян с земли, а государственные крестьяне указом 1777 г. получили права наследственного владения на свои земельные участки. Пруссия первая из всех германских государств вводит всеобщее начальное образование (в 1763 г.) и унифицирует свое право. В 1781 г. вводится первый гражданский процессуальный кодекс, в 1793 г. — Судебный устав, в 1794 г. — Всеобщее земское уложение (Прусский ландрехт).
При всей ограниченности этих реформ, которые не могли существенно затронуть устои феодально-бюрократической системы, коренные интересы юнкерства, они началу буржуазного по своему характеру процесса модернизации страны. Развитие капиталистического предпринимательства стимулировалось и созданием крупной бое военной силы страны. Пруссия обладала в это время четвертой по величине армией в Европе, которая поглощала 85% ее годового бюджета.
Падение “Священной римской империи германской нации” стало прямым следствием победоносных наполеоновских войн, в ходе которых не только существенно была перекроена политическая карта Европы, но и дальнейший импульс получило развитие Германии по капиталистическому пути. Было ликвидировано множество мелких феодальных владений, которые или слились, или вошли в крупные монархии, при этом наибольшие территориальные приобретения получили непосредственно зависимые от Наполеона государства: Баден, Бавария, Вюртемберг, Саксония. В 1807 г. было создано крупное королевство Вестфалия.
В 1806 году 16 формально независимых прирейнских государств были объединены в “Рейнский союз”, впоследствии их число увеличилось. “Рейнский союз” формально возник как союз монархий, не лишенных государственного суверенитета, но отношения их с Наполеоном строились скорее на сюзеренно-вассальных связях зависимости, протектората. Государства “Рейнского союза” объявили о своем выходе из “Священной римской империи”, что и предопределило ее распад.
Звертаюсь до тебе з далекого XX століття. Я живу на твоїй і моїй рідній землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала недавно п'єсу Івана Кочерги «Ярослав Мудрий», де розповідається про важкий період твого життя і правління. Іван Кочерга відкрив нам завісу на моральні цінності наших далеких предків, їхні ідеали. Твій образ змальовано з великою повагою, яскравістю й любов'ю так, що він не може не збентежити душу читача. Я була дуже вражена тим, що в історії бувають такі далекоглядні, вольові, розважливі і мудрі особистості.
Тобі довелося покласти багато сил, щоб зберегти єдність країни, злагоду серед народу. Був ти, княже, жорстоким і добрим, мудрим і терплячим у досягненні своєї мети. Мені у серце запали такі твої слова:
Да буде мир! І Богом я клянусь,
Що кожного вразить моя сокира,
Хто збаламутить Київ наш і Русь,
Хто осквернить насильством справу миру.
Зараз нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує розлад, занепад економіки, науки і культури. Для тебе, великий княже, «...в житті ясніше всіх скарбів людини честь і мужа вірність сяє...». О, якби зараз у людей були такі великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і щасливим. У важкі часи розкривається душа людини, тоді видно, які ідеали вона сповідує. За честь вважаєш ти, що в жилах твоїх тече кров рабині — то кров твого народу. Ти наш батько. Ми вчимося на прикладі твого життя бути чесними, здатними на самопожертву ради Батьківщини, як ти нам заповів: «І, поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь!» Ми побачили, що «береться мудрість... із шукань і помилок гірких».
Навколо тебе були люди добрі і злі. Учений монах Сильвестр теж зробив велику справу для нашої держави, переклавши і переписавши багато рукописів. Молодь він виховував на ученні Христа: «Тільки Бог царів і царства судить. Лиш він один далеку бачить путь, якою йдуть царі і прості люди».
Пригадуєш, як ти казав?
І добрій книзі більше я радію,
Ніж золоту в коморі.
Мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру, книжки, за які ви платили золотими монетами, в які вкладали багато сил. Образ Микити підтверджує, що ви, наші предки, були людьми чесними, порядними, шляхетними, У розмові з Сильвестром Микита каже:
З пергаменту недовго зчистить ваду,
Лиш з совісті не зчистити її.
Спочатку Микита ненавидів тебе, Ярославе за смерть свого батька. Але коли він зрозумів твою мету створення єдиної могутньої держави, то пробачив тебе. Із ворога Микита став твоїм вірним помічником і другом.
Ми, твої нащадки, дуже вдячні за мудрий життєвий досвід, який долетів до нас крізь віки. І ще не раз зустрінеться нам твій образ на сторінках
Объяснение:
Государственный строй Германии до объединения
Падение “Священной римской империи германской нации”. Формы последующих объединений германских государств в начале XIX в.“Священная римская империя германской нации” лишь формально представляла собой единое государство, включая в себя в XVIII в. помимо непосредственных владений императора 7 курфюрществ, являющихся суверенными государствами, 300 владений имперских князей, епископов, аббатов, территории вольных городов, формально зависимых от императора, а фактически управляемых князьями, епископами, городскими советами, и множество других феодальных владений. Империя скреплялась не столько экономической общностью или общеимперскими органами управления, сколько культурным, языковым и прочим единством ее народов.
Фактором, все больше влияющим на внутриполитическую жизнь империи, становится крепнущее монархическое государство Пруссии, достигшее во второй половине XVIII в. ранга крупной европейской державы. Этому во многом проводимая при прусском короле Фридрихе II (1740—1786 гг.) прогрессивная по своей сути политика “просвещенного абсолютизма”, сопровождаемая упорядочением государственных финансов и судопроизводства, ослаблением внутригосударственных таможенных, цеховых и других феодально-бюрократических ограничений, некоторым улучшением положения крепостных крестьян. Указы 1749—1764 гг. запрещали сгон крестьян с земли, а государственные крестьяне указом 1777 г. получили права наследственного владения на свои земельные участки. Пруссия первая из всех германских государств вводит всеобщее начальное образование (в 1763 г.) и унифицирует свое право. В 1781 г. вводится первый гражданский процессуальный кодекс, в 1793 г. — Судебный устав, в 1794 г. — Всеобщее земское уложение (Прусский ландрехт).
При всей ограниченности этих реформ, которые не могли существенно затронуть устои феодально-бюрократической системы, коренные интересы юнкерства, они началу буржуазного по своему характеру процесса модернизации страны. Развитие капиталистического предпринимательства стимулировалось и созданием крупной бое военной силы страны. Пруссия обладала в это время четвертой по величине армией в Европе, которая поглощала 85% ее годового бюджета.
Падение “Священной римской империи германской нации” стало прямым следствием победоносных наполеоновских войн, в ходе которых не только существенно была перекроена политическая карта Европы, но и дальнейший импульс получило развитие Германии по капиталистическому пути. Было ликвидировано множество мелких феодальных владений, которые или слились, или вошли в крупные монархии, при этом наибольшие территориальные приобретения получили непосредственно зависимые от Наполеона государства: Баден, Бавария, Вюртемберг, Саксония. В 1807 г. было создано крупное королевство Вестфалия.
В 1806 году 16 формально независимых прирейнских государств были объединены в “Рейнский союз”, впоследствии их число увеличилось. “Рейнский союз” формально возник как союз монархий, не лишенных государственного суверенитета, но отношения их с Наполеоном строились скорее на сюзеренно-вассальных связях зависимости, протектората. Государства “Рейнского союза” объявили о своем выходе из “Священной римской империи”, что и предопределило ее распад.