1. Польське повстання 1830—1831 pp. сприяло активізації прогресивних сил в Україні.
2. Поразка поляків призвела до ослаблення їхніх позицій у Правобережній Україні, але один національний гніт — польський — було замінено іншим — російським. Права корінного українського населення на самостійний розвиток ігнорувалися.
3.Сподівання селян Правобережжя, які до урядові придушити повстання, не справдилися. Козачі полки, організовані з селян-кріпаків, яким пообіцяли, що вони назавжди залишаться на козачій службі, було долучено до частин регулярної армії, два з них переведено на Кавказ. Бажаної свободи вони не отримали
в XVII веке, в его конце, походы джунгар на казахские земли возобновились, их цель была захват южных земель Казахстана, и завладение торговыми городами на Сыр-Дарье, а также территорией, по которой проходили важные караванные пути.
Казахская политическая система, которая де-факто несла собой структуру регионализма, была прекрасно при к решению внутриполитических проблем. После реформ ряда реформ межсословные разногласия редко выходили за рамки судебных разбирательств и никогда не доходили до вооруженного противостояния. Однако в XVIII веке резко изменилась внешнеполитическая ситуация, казахское же ханство, децентрализованное в результате реформ, оказалось не готовым к изменившимся внешним условиям.
1. Польське повстання 1830—1831 pp. сприяло активізації прогресивних сил в Україні.
2. Поразка поляків призвела до ослаблення їхніх позицій у Правобережній Україні, але один національний гніт — польський — було замінено іншим — російським. Права корінного українського населення на самостійний розвиток ігнорувалися.
3.Сподівання селян Правобережжя, які до урядові придушити повстання, не справдилися. Козачі полки, організовані з селян-кріпаків, яким пообіцяли, що вони назавжди залишаться на козачій службі, було долучено до частин регулярної армії, два з них переведено на Кавказ. Бажаної свободи вони не отримали
Объяснение:
ніби це)
в XVII веке, в его конце, походы джунгар на казахские земли возобновились, их цель была захват южных земель Казахстана, и завладение торговыми городами на Сыр-Дарье, а также территорией, по которой проходили важные караванные пути.
Казахская политическая система, которая де-факто несла собой структуру регионализма, была прекрасно при к решению внутриполитических проблем. После реформ ряда реформ межсословные разногласия редко выходили за рамки судебных разбирательств и никогда не доходили до вооруженного противостояния. Однако в XVIII веке резко изменилась внешнеполитическая ситуация, казахское же ханство, децентрализованное в результате реформ, оказалось не готовым к изменившимся внешним условиям.