57-я статья Судебника 1497 года важный этап на пути оформления крепостного права. Согласно этой статье крестьянин может покинуть землю владельца в период с 19 ноября по 3 декабря, «за неделю до Юрьева дни осеннего и неделю после Юрьева дни осеннего», как говорилось в этой статье. Крестьянин, пожелавший покинуть землевладельца, мог сделать это, только выплатив «пожилое», размер которого был связан с природными факторами (больше лесов — меньшая сумма и наоборот) и со временем проживания у данного феодала. За четыре и более года следовало уплатить один рубль или полтину это размер «пожилого» в полном объеме. Чем меньше жил крестьянин, тем меньшую часть суммы он платил: за один год платилась четверть, за два половина, за три - три четверти полной суммы. Много это или мало? За год в среднем крестьянин зарабатывал приблизительно рубля четыре, но из них следовало вычесть то, что шло на выплату налогов государству, покупку необходимого для проведения посевных работ и около четверти этой суммы феодалу. Оставалось не так уж и много.
1)Датою початку революції в Ірані прийнято вважати 8 січня 1978 року, коли першу велику антиурядову демонстрацію в Кумі було розігнано з необґрунтованою жорстокістю. Протягом усього 1978 року в різних містах Ірану представники ісламського духовенства організовували демонстрації,які гвардія рішуче розганяла. До кінця року революціонери перейшли до економічних страйків, що повністю паралізувала економіку. Не маючи сил утримувати владу, шах передав владу прем'єр-міністрові з числа помірних опозиціонерів і втік з країни. Наслідки подій в Ірані в період із січня 1978 до лютого 1979 року, унаслідок чого було вигнано шаха Мохаммеда, повалено монархію та встановлено нову адміністрацію, яку очолив аятола Хомейні.
2)До Другої світової війни в Африці існували лише чотири незалежні держави: Єгипет, Ефіопія, Ліберія та Південно-Африканський Союз. Найбільші колонії в регіоні належали Великій Британії, Франції, Бельгії та Португалії. Країни центральної та південної частини Африканського континенту особливо гостро відчули наслідки панування колонізаторів. А пік боротьби за незалежність в Африці припав на 1957-1962 pоків., коли майже весь континент звільнився від колоніалізму. У 1957 р. ... У 1960-і роки здобули незалежність колишні британські колонії: Нігерія — 1960 p., Танганьїка — 1961 p., Уганда — 1962 p., Кенія — 1963 p., Занзібар — 1964 р.
3)Розвиток країн Латинської Америки(Мексика, Центральна та Південна Америка), які значно раніше, ніж африканські країни, здобули незалежність, у роки Другої світової війни надзвичайно прискорили свій економічний розвиток. Це пояснюється тим, що вони були: віддаленими від фронту воєнних дій.Воюючі держави мали значну потребу в сировині. Через це підвищилися ціни на сільськогосподарську продукцію, що її постачала в Європу Латинська Америка. Це призвело до солідних валютних накопичень країн регіону. Зросла їхня частка у світовій торгівлі: у 1949р., наприклад, на країни Латинської Америки припадало 12 % усього експорту капіталістичних країн. Усе це створювало сприятливі умови для їх розвитку.
Объяснение:
57-я статья Судебника 1497 года важный этап на пути оформления крепостного права. Согласно этой статье крестьянин может покинуть землю владельца в период с 19 ноября по 3 декабря, «за неделю до Юрьева дни осеннего и неделю после Юрьева дни осеннего», как говорилось в этой статье. Крестьянин, пожелавший покинуть землевладельца, мог сделать это, только выплатив «пожилое», размер которого был связан с природными факторами (больше лесов — меньшая сумма и наоборот) и со временем проживания у данного феодала. За четыре и более года следовало уплатить один рубль или полтину это размер «пожилого» в полном объеме. Чем меньше жил крестьянин, тем меньшую часть суммы он платил: за один год платилась четверть, за два половина, за три - три четверти полной суммы. Много это или мало? За год в среднем крестьянин зарабатывал приблизительно рубля четыре, но из них следовало вычесть то, что шло на выплату налогов государству, покупку необходимого для проведения посевных работ и около четверти этой суммы феодалу. Оставалось не так уж и много.
Відповідь:
1)Датою початку революції в Ірані прийнято вважати 8 січня 1978 року, коли першу велику антиурядову демонстрацію в Кумі було розігнано з необґрунтованою жорстокістю. Протягом усього 1978 року в різних містах Ірану представники ісламського духовенства організовували демонстрації,які гвардія рішуче розганяла. До кінця року революціонери перейшли до економічних страйків, що повністю паралізувала економіку. Не маючи сил утримувати владу, шах передав владу прем'єр-міністрові з числа помірних опозиціонерів і втік з країни. Наслідки подій в Ірані в період із січня 1978 до лютого 1979 року, унаслідок чого було вигнано шаха Мохаммеда, повалено монархію та встановлено нову адміністрацію, яку очолив аятола Хомейні.
2)До Другої світової війни в Африці існували лише чотири незалежні держави: Єгипет, Ефіопія, Ліберія та Південно-Африканський Союз. Найбільші колонії в регіоні належали Великій Британії, Франції, Бельгії та Португалії. Країни центральної та південної частини Африканського континенту особливо гостро відчули наслідки панування колонізаторів. А пік боротьби за незалежність в Африці припав на 1957-1962 pоків., коли майже весь континент звільнився від колоніалізму. У 1957 р. ... У 1960-і роки здобули незалежність колишні британські колонії: Нігерія — 1960 p., Танганьїка — 1961 p., Уганда — 1962 p., Кенія — 1963 p., Занзібар — 1964 р.
3)Розвиток країн Латинської Америки(Мексика, Центральна та Південна Америка), які значно раніше, ніж африканські країни, здобули незалежність, у роки Другої світової війни надзвичайно прискорили свій економічний розвиток. Це пояснюється тим, що вони були: віддаленими від фронту воєнних дій.Воюючі держави мали значну потребу в сировині. Через це підвищилися ціни на сільськогосподарську продукцію, що її постачала в Європу Латинська Америка. Це призвело до солідних валютних накопичень країн регіону. Зросла їхня частка у світовій торгівлі: у 1949р., наприклад, на країни Латинської Америки припадало 12 % усього експорту капіталістичних країн. Усе це створювало сприятливі умови для їх розвитку.