Відкриття Нового Світу, відкриття нових маршрутів торгівлі з Азією і збільшення впливу Субсахарської Африки і Середнього Сходу означало, що європейці ознайомилися з безліччю нових харчових продуктів. Спеції, які раніше були занадто дорогими предметами розкоші, такі як перець, кориця, гвоздика, мускатний горіх, імбир,[2] незабаром вони стають доступними для більшості населення, а впровадження нових рослин, що надійшли з Нового Світу та Індії, таких як кукурудза, картопля, солодка картопля, перець чилі, какао, ваніль, помідори, кава і чай змінюють європейську кухню назавжди.
Перше місце за вагомістю внеску в українську революцію беззаперечно посів голова Центральної Ради у 1917-1918 роках Михайло Грушевський, також у 1917 року його обрали керівником Центральної Ради.
Друге місце в десятці посів один з керівників Директорії УНР Симон Петлюра, генеральному секретаріаті УНР займав посаду, аналогічну міністру оборони, керував військами УНР після повалення гетьмана, а потім очолював Директорію під час війни з більшовиками у 1919-1920 роках.
Третє місце у переліку посів керівник Генерального секретаріату УНР - письменник Володимир Винниченко, його називають автором майже всіх декларацій та законодавчих актів УНР. Він з перервами керував урядом аж до гетьманського перевороту, сповідував ліві соціалістичні погляди.
Відкриття Нового Світу, відкриття нових маршрутів торгівлі з Азією і збільшення впливу Субсахарської Африки і Середнього Сходу означало, що європейці ознайомилися з безліччю нових харчових продуктів. Спеції, які раніше були занадто дорогими предметами розкоші, такі як перець, кориця, гвоздика, мускатний горіх, імбир,[2] незабаром вони стають доступними для більшості населення, а впровадження нових рослин, що надійшли з Нового Світу та Індії, таких як кукурудза, картопля, солодка картопля, перець чилі, какао, ваніль, помідори, кава і чай змінюють європейську кухню назавжди.
Перше місце за вагомістю внеску в українську революцію беззаперечно посів голова Центральної Ради у 1917-1918 роках Михайло Грушевський, також у 1917 року його обрали керівником Центральної Ради.
Друге місце в десятці посів один з керівників Директорії УНР Симон Петлюра, генеральному секретаріаті УНР займав посаду, аналогічну міністру оборони, керував військами УНР після повалення гетьмана, а потім очолював Директорію під час війни з більшовиками у 1919-1920 роках.
Третє місце у переліку посів керівник Генерального секретаріату УНР - письменник Володимир Винниченко, його називають автором майже всіх декларацій та законодавчих актів УНР. Він з перервами керував урядом аж до гетьманського перевороту, сповідував ліві соціалістичні погляди.
Знаю тільки цих трьох великих людей.