Тест «Формирование единого Русского государства в XV в.»
1.Кто лишний в этом ряду?
А) Иван III Б) Казимир IV В) Иван Калита Г) Ахмат
2. Современниками были:
А) Батый и Иван III Б) Иван III и Ахмат
В) Иван III и Тохтамыш Г) Ягайло Ольгердович и Иван III
3. Какой Великий князь провозгласил себя самодержцем?
А) Иван III Б) Василий I В) Иван IV Г) Василий III
4. Кто был первым московским митрополитом?
А) Филарет Б) Пётр В) Иона Г) Иов
5. При Иване III начали формироваться постоянно действующие исполнительные органы
А) приказы Б) министерство В) коллегия Г) Боярская дума
6. Как назывался центральный орган управления в Русском государстве конца XV— первой половины XVI в.?
А) вече Б) наместники В) Боярская дума Г) тысяцкий
7. Двуглавый герб Русского государства появился при:
А) Иване Калите; Б) Дмитрии Донском; В) Иване III.
8. С чем связаны даты 1380 г., 1480 г.?
А) с созданием памятников культуры Б)с принятием нового законодательства
В) с военными сражениями Г) с изменениями в политическом управлении страной
9. Что означало понятие «кормление» на Руси в XIV— XVI вв.?
А) сбор дани в Золотую Орду Б) объезд великим князем подвластной ему территории
В) феодальные повинности крестьян Г) порядок содержания должностных лиц за счет местного населения
10.Впиши пропущенное слово и дату.
Результатом противостояния войск Ивана III и Ахмата в г. на реке была ликвидация 240-летнего ордынского владычества над Русью.
Відповідь:
Карл І (англ. Charles I; 19 листопада 1600 — 30 січня 1649) — король Англії й Ірландії з 1625 року, з династії Стюартів, син Якова І (Джеймса І Англійського, Джеймса (Якова) VI Шотландського), батько Карла ІІ.
Після того, як він успадковував трон свого батька, почалися незгоди з парламентом. Король прийняв Петицію щодо прав (1628 рік), але потім розпустив парламент і правив без нього (1629–1640, «Одинадцять років тиранії»). Вів фінансову політику, що викликала невдоволення народу.
У ході англійської революції XVII століття був скинутий і страчений 1649 року.
Його радниками були Страффорд і Лоуд.Казимир III Великий (польск. Kazimierz III Wielki; 30 апреля 1310 — 5 ноября 1370) — король Польши, сын Владислава Локетка и Ядвиги Болеславовны, дочери Калишского князя Болеслава Набожного, вступил на престол после смерти отца 2 марта 1333 года (коронация 25 апреля 1333 года). Полный титул: «Милостию Божией король Краковской земли, Судомирской земли, Серадской земли, Польской земли, Куявской земли, Добрянской земли земли, Русской земли, хозяин и дедич вечный землям тем обладатель, король волелюбный».[1] Последний король из династии Пястов.
Пояснення:
Відповідь:Га́лицько-Воли́нське князівство, також Королі́вство Русь[1] (лат. Regnum Russiæ[2] / Rusie[3]) — середньовічна монархічна держава у Східній Європі. Існувало у 1199—1349 роках. Керувалася князями і королями із династій Рюриковичів, П'ястів та Гедиміновичів. Утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199. Після коронації Данила Романовича у 1253, стало Руським королівством, спадкоємцем київської династії, продовжувачем європейських, руських політичних і культурних традицій.
Одне з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості Русі. До його складу входили Галицька, Перемишльська, Звенигородська, Теребовльська, Володимирська, Луцька, Белзька, Холмська та Берестейська землі, Пониззя (пізніше Поділля), а також територія між Східними Карпатами, Дністром і Дунаєм — Шипинська та Берладська землі, на яких згодом виникло Молдавське князівство.
Проводило активну зовнішню політику в Східній і Центральній Європі. Головними ворогами (конкурентами) були Польща, Угорщина, з середини XIII століття — Золота Орда і Литва. Для протидії сусідам неодноразово укладались союзи із католицьким Римом і Тевтонським Орденом.
Занепало внаслідок династичної кризи, надмірно сильні позиції боярської шляхти у політиці. У 1340 році, у зв'язку зі смертю від отруєння останнього повновладного правителя князівства Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році королівство перестало існувати як єдина політично ціла одиниця: Галичина була поглинута сусіднім Польським королівством, а Волинь поступово інкорпорована Гедиміновичами до Великого князівства Литовського після смерті останнього руського короля та волинського князя Любарта. Угорщина не визнала зайняття Галицької землі Польщею у 1387 р. У 1434 році на його території було створено Руське, а в 1462 — Белзьке воєводство.
Пояснення: