Тест для самоконтроля
1. ПЕРЕРАСТАНИЕ СОСЛОВНО-ПРЕДСТАВИТЕЛЬНОЙ МОНАРХИИ В АБСОЛЮТНУЮ В РОССИИ В КОНЦЕ XVII В
а) укрепляло позиции Боярской Думы;
б) заставило русского царя принять титул «императора»;
в) сохранило прежние отношения классового господства и подчинения.
2. РЕФОРМА НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ В ЭПОХУ ПЕТРА I ПРЕДПОЛАГАЛА...
а) существенное ослабление налогового бремя;
б) право помещика произвольно устанавливать размеры подушной подати, взимаемой с крепостных;
в) замену подворной подати подушной.
3. ЦЕЛЬ РЕФОРМАТОРСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПЕТРА I СОСТОИТ В...
а) превращении России в великую европейскую державу;
б) создании условий для начала промышленного переворота;
в) создании капиталистической промышленности с широким применением вольнонаемного труда.
4. В ЦАРСТВОВАНИЕ ПЕТРА I ПРОИЗОШЛО КРЕСТЬЯНСКОЕ ВЫСТУПЛЕНИЕ, КОТОРОЕ ВОЗГЛАВИЛ...
а) И. Болотников; б) К. Булавин; в) С. Разин.
5. ПОЛТАВСКАЯ БИТВА...
а) завершила Северную войну победой России;
б) коренным образом изменила ход Северной войны;
в) позволила Швеции приобрети новых союзников Данию и Речь Посполитую.
6. СОБОРНОЕ УЛОЖЕНИЕ 1649 Г
а) запрещало менять вотчины на поместья;
б) ликвидировало Боярскую Думу;
в) объявляло крепостное состояние крестьян наследственным.
7. СВЕТСКИЙ ТЕАТР ВПЕРВЫЕ ПОЯВИЛСЯ В РОССИИ В ЦАРСТВОВАНИЕ...
а) Петра I; б) Алексея Михайловича; в) Екатерины II.
8. СОЗДАВАЕМЫЕ ПЕТРОМ I КОЛЛЕГИИ ДОЛЖНЫ БЫЛИ ЗАМЕНИТЬ...
а) министерства; б) воеводства; в) приказы.
9. В ВООРУЖЕННЫХ СИЛАХ РОССИИ ПРИ АЛЕКСЕЕ МИХАЙЛОВИЧЕ...
а) появились полки нового строя;
б) ликвидированы стрелецкие полки;
в) вводилась рекрутская система комплектования армии.
10. ПЕТР I БЫЛ ПРОВОЗГЛАШЕН ИМПЕРАТОРОМ ПОСЛЕ...
а) смерти своего брата и соправителя Ивана Алексеевича;
б) победы в Северной войне;
в) указа о престолонаследии от 5 февраля 1722 г.
1.Смутным временем в России называют:
3)начало XVII в.
2.Особую роль в Событиях Смутного времени сыграло:
1)боярство
3.Центр освободительного движения, где стало формироваться Второе ополчение:
4)Нижний Новгород
4.Одна из причин свержения Лжедмитрия 1:
3)приближение к царскому двору польских шляхтичей
5.Новое явление в развитии сельского хозяйства во второй половине XVII в.:
2)специализация отдельных районов
6.Главная обязанность служилых людей «по отечеству»:
1)военная служба
7.Основную часть доходов казачество получало от:
4)военной службы
8.Для владельческого крестьянства было характерно:
2)работа на барщине и уплата оброка
9.Собрание представителей всех русских земель:
2)Земский собор
10.Крупные военно-административные единицы, появившиеся во второй половине XVII в.:
1)уезды
11.К середине XVII в. самодержавная власть царя опиралась на:
3)боярство
12.Войско Запорожское присягнуло на верность российскому царю на Переяславской раде в:
3)1654 г.
13.Униатская церковь – это союз;
2)православной и католической церкви
14.Отметьте верные утверждения:
2)одной из причин Смутного времени стало пресечение династии Рюриковичей;
5)в 1608 г. в стране имелось два центра власти с двумя столицами: в Москве и Тушино
Це форсований наступ католицизму на українські землі, кризовий стан православної церкви, популярність ідей уніатства в Речі Посполитій, егоїстичні інтереси вищої церковної ієрархії православної церкви.
Треба підкреслити, що крім усіх обставин, з’явилися інші чинники, які підштовхнули активізацію уніатського руху:
По-перше, намагаючись захиститися від Реформації, польський король дозволив єзуїтам розгорнути свою діяльність у Польщі і Литві. В наслідок цього Річ Посполита за короткий час вкрилася мережею єзуїтських навчальних закладів. Широкого розголосу набула релігійна полеміка. Талановиті проповідники активно працювали на ідею унії, доводили культурну відсталість православних українців.
По-друге, розкол суспільства поглиблювала так звана "календарна реформа", проведена Папою Римським у 1582 р., яка суттєво розвела у часі релігійні свята католиків та православних. В наслідок чого католики-феодали неодноразово почали порушувати релігійні традиції українських міщан та селянства.
Ідею унії активно підтримував польський король, адже вона відкривала шлях до окатоличення та полонізації українських та білоруських земель, нейтралізувала вплив православної Московії, тим самим сприяла консолідації Речі Посполитої.
Намагаючись підняти престиж православного духовенства, подолати дискримінацію православних віруючих, водночас бажаючи вирішити й цілий ряд власних егоїстичних інтересів, львівський єпископ Гедеон Балабан на з'їзді у Белзі (1590 р.) став ініціатором підписання унії. До нього приєднались луцький, володимирський, холмський, турово-пінський єпископи. У 1595 р. Папа Римський офіційно визнав унію.
Слід відмітити, що остаточне юридичне оформлення унії мало відбутися у 1596 р. у м. Бересті. Але церковний собор розколовся на дві частини. Прихильники православної віри на чолі із князем К. Острозьким не визнали й осудили унію. Уніатська частина затвердила акт об’єднання католицької та православної церков та утворення уніатської (греко-католицької) церкви, яка підпорядковувалася Папі Римському. Було визнано основні догмати католицької церкви, водночас залишилися православна літургія, церковнослов'янська мова богослужіння, дозвіл на шлюб священиків. Уніатське духовенство, як і католицьке, звільнялося від сплати податків, уніатська шляхта могла претендувати на державні посади, уніатським єпископам було обіцяно місце в сенаті.
Після укладення унії розпочався масовий наступ на православну церкву. Унія насаджувалася силою, православні церковні маєтності передавались уніатам, православні залишались без вищої церковної ієрархії. І тому згодом прірва між українцями греко-католиками та поляками католиками надзвичайно зросла.
Підсумовуючи сказане, можна зазначити, що форсований наступ католицизму на українські землі мав своїм наслідком полонізацію та окатоличення українців, він призвів до загальної дезорганізації та занепаду православної церкви, яка катастрофічно втрачала роль осередку культурного життя, гаранта збереження національних традицій.
Объяснение: