Тест:
1.Внаслідок ІІ Світової війни СРСР закріпив за собою такі території:
а) Прибалтику;
б) Туву;
в) Фінляндію;
г) Південний Сахалін;
д) Західну Україну;
е) частину Східної Прусії;
з) Бессарабію;
ж) Болгарію.

2.Офіційно за державним устроєм СРСР після війни залишився …,а реально був…
а) федеративна парламентська республіка;
б) конституційна монархія , унітарна країна;
в) федеративна президентська республіка;
г) тоталітарна диктаторська імперія.

3.Чи вірно, що після Великої Вітчизняної війни Сталін припинив репресії?
а) так;
б) ні.

4. Четвертий п”ятирічний план ( 1946-1951 р.р.) передбачав асигнування галузей економіки у такому порядку ( найбільш фінансована – найменьшфінансована)
а) сільське господарство;
б)легка , харчова промисловість;
в)важка,обронна промисловість

5.Що відповідає соціально-економічному розвитку радянського села у 1946-1953 р.р.?
а) введно податки на фруктові дерева і кущі;
б) дозволено селянам виходити з колгоспів, забравши свій земельний пай;
в) оплата праці колгоспників мізерна;
г)голод 1946 – 1947 р.р. забрав 5 млн. чоловік;
д) сільські жителі отримали наспорти і могли вільно переїзжати у міста

6.Що не відповідає суспільно- політичному життю в СРСР у 1945-1953 р.р.? а) введена посада президента;
б) поновилися репресії проти громадян;
в) життя громадян постійно контролювалося органами НКВС;
г) вибори до парламенту проводились на альтернативній основі;
д) зміцьнювався культ особи Сталіна;
ж) “ малим народам” СРСР надана часткова автономія.

7.П”ятирічка 1946-1950 р.р. була виконана достроков, тому що …
а) існував високий рівень матеріального заохочення працівників;
б) використовувалася безкоштова праця в”язнів ГУЛАГу і військовополонених;
в) СРСР отримав до за “планом Маршала”;
г) експлуатувався патріотичний ентузіазм громадян;
д) надходили репарації з Німеччини

8.Головою НКВС в СРСР після війни був…
а)В.Молотов;
б) Р. Каганович;
в) Й.Сталін;
г) Л.Берія

9.Розташуй лідерів СРСР у хронологічному порядку їх правління:
а) М.Хрущов ;
б) Й.Сталін;
в) М.Горбачов
г) Л.Брежнєв;
д) К.Черненко;
ж) Ю.Андропов

10.Об”єднай поняття і осіб, яких вони стосуються у логічні пари
а) Й.Сталін
б) “відлига”
в) М.Горбачов;
г) “застій”
д) Л.Брежнєв
е) терор
ж) М.Хрущов
з) перебудова

11.Розташуй у дві групи характеристики різних періодів розвитку СРСР :
І- правління М.Хрущова;
ІІ- правління Л.Брежнєва
а) виникає опозиційний рух “шестидесятників”;
б) засуджувався культ особи Сталіна;
в) проголошена у зовнішній політиці “Програма миру”;
г) падіння продуктивності праці і якості продукції виробленої в СРСР; д)запущено у космос першого космонавта;
ж) почалась реабілітація репресованих народів;
з) масовий розпродаж національних багатств;
і) ВПК становить 80% промислової продукції.

12. Розташуй прояви реформ Горбачова у відповідності до проголошених гасел
І – “гласність а) подолання економічного відставання СРСР
ІІ – “прискорення” б)оприлюднення раніше прихованої інформації
ІІІ- “ перебудова” в) припинення “холодної війни”
ІУ- “нове мислення” г) демократизація державного апарату

Відповідь:

Пояснення:Французький абсолютизм — абсолютна монархія, що утвердилась у Франції в останні два століття існування Старого порядку. Абсолютизм прийшов на заміну періоду станової монархії і був ліквідований Великою Французькою революцією.

Спроба генеральних штатів в період релігійних війн обмежити королівську владу не вдалась. Цьому завадили прагнення знаті повернутися до феодального роздроблення і бажання міст відновити свою колишню незалежність, тоді як генеральні штати могли бути всього лиш центральною владою, при цьому не надаючи більш широких прав містам та місцевій знаті.

З іншого боку, вищі стани і міщани ворогували між собою. Народ був невдоволений свавіллям дворян і міжусобицями, та був готовий підтримати владу, яка рятувала його від анархії. Генріх IV взагалі не скликав генеральних штатів; після цього вони скликалися лише одного разу. Головним завданням його уряду було покращення економічного добробуту країни і державних фінансів. Йому допомагав міністр Сюллі — суворий і чесний гугенот. Вони піклувалися про розвиток сільськогосподарського сектору (землеробства) і промисловості, про полегшення податкового навантаження, про внесення порядку в фінансову систему, однак для втілення задумів їм забракло часу.

У період раннього дитинства Людовіка XIII, в 1614 році, для припинення заворушень в управлінні були скликані генеральні штати. Третій стан виступив з цільовою програмою перетворень:

1) скликати державних чиновників на певні терміни;

2) привілеї духовенства і дворянства мали бути відмінені, а податки розповсюджувалися б більш рівномірно;

3) уряд припиняв купувати покірність вельмож грошовими роздачами, для того щоби припинити довільні арешти.

Вище духівництво і дворянство були вкрай незадоволені такими заявами і протестували проти слів оратора третього стану, який зрівняв три стани з трьома синами одного батька. Привілейовані стани не хотіли бачити братами людей, яких вони швидше вважали своїми слугами. Скликання штатів не змінило ситуацію, і після цього вони не скликалися протягом 175 років.

Початок встановлення режиму абсолютизму у Франції поклала ще династія Валуа в кінці XV ст. (Людовік XII, Генріх II). Велике зна­чення мало остаточне завершення політичного об'єднання країни за Людовіка XI (1461-1483), а його наступники намагалися скористатися наданими можливостями для встановлення повного контролю над усі­ма провінціями та для ліквідації автономії міст. До середини XVI ст. майже уся територія країни перебувала під владою короля. Нова динас­тія Бурбонів (з другої пол. XVI ст.) мала уже необмежену владу. Утвер­дження абсолютизму супроводилося війнами між католиками і гугено­тами, монархія зуміла використати і цю обставину для свого зміцнення.

Остаточно сформувався абсолютизм за кардинала Рішельє, який служив у слабовольного Людовіка XIII. Рішельє суворо придушував виступи народних низів, розправлявся з релігійними дисидентами-гугенотами, рішуче карав непокірних магнатів. «Інтереси держави,-стверджував Рішельє,- є найвище благо... Моя перша ціль - велич короля, друга - могутність королівства».

Для управління провінціями замість колишніх герцогів і графів та їх наступників - прево і бальї були поставлені нові королівські чино­вники - «інтенданти поліції, юстиції і фінансів». В їхню компетен­цію входило керівництво місцевою поліцією та збройними силами, а також збір податків. Інтендантів призначали з осіб немісцевого похо­дження, як правило, незнатних. Ця посада не продавалася з торгів, як майже усі інші.

1)      Освобождение русских земель от ордынской зависимости.

В 1480 г. произошло стояние на р. Угре против хана Ахмата, в результате которого Руси удалось освободиться от татаро-монгольского ига.

Итог: 

Россия перестала платить дань Золотой Орде.

2)      Борьба с Литвой.

Приоритетным направлением во внешней политике в период правления Ивана 3 была борьба с Литвой. Многие мелкие владельцы земель перешли на службу от литовского князя к московскому, что привело к войне с Литвой в 1500 г., несмотря на то, что правителем Литвы был зять Ивана. Поражение литовских войск позволило присоединить к Москве Черниговские и Смоленские земли.  В 1503 г. Великий князь заключил перемирие с Литвой на 6 лет. Одним из пунктов мирного договора было обложение данью Ливонского ордена за город Юрьев. Предложение о вечном мире российским правителем было отклонено, так как под литовской зависимостью оставались ещё Киев и Смоленск.

Итог:  

Присоединение Чернигово-северских земель. Получение дани с Ливонского ордена.

3)      Взаимодействие с Крымским ханством.

В 1472 году был заключен русско-крымский союз, по которому были обозначены общие вражеские страны. В 1482 г. крымские войска разорили южную Русь, что существенно снизило бое Литовского княжества.

Итог:

 Крым – союзник России.

4)      Отношения с Казанским ханством.

Иван III стремился подчинить Москве и Казанское государство. Было предпринято два военных похода (1467 г., 1469 г.) на Казань. В итоге в 1470 г. с Казанским ханством был заключен мир, и установлены вассальные отношения. В 1487 г. великий князь совершил успешный поход на Казань и посадил на престол хана Махмет-Аминя, послушно восседающего последующие 17 лет.

Итог: 

Установлен контроль над Казанским ханством.