Взять Ниневию союзникам сразу не удалось. Её окружал широкий ров и толстые неприступные стены. Эти стены были столь крепки, что разбить их не смогли даже мощные тараны. Тогда осаждавшие запрудили Тигр, на берегу которого стояла Ниневия. Его воды вышли из берегов и обрушились на город. То, что произошло дальше, описано в Библии — священной книге христиан, —-задолго до этих событий предсказавшей падение Ниневии: «Поднимается на тебя разрушитель. Щит героев его красен; воины его в одеждах багряных; огнём сверкают их колесницы в день приготовления к бою, и лес кольев волнуется. По улицам несутся колесницы — гремят на площадях, сверкают как молния. Царь ассирийский вызывает храбрых своих, но осада уже устроена. Речные ворота отворяются, и дворец разрушается. Где теперь логовище львов? Разграблена, опустошена и разорена Ниневия! Кто о ней? Где найду я утешителей для тебя? Спят защитники твои, царь ассирийский, покоятся вельможи твои; народ твой рассеялся по горам, и некому собрать его. Все, услышавшие весть о гибели твоей, будут рукоплескать, ибо на кого не распространялась беспрестанно злоба твоя?» В 612 году до н. э. Ниневия пала. По легенде, последний царь Ассирии, чтобы не попасть в руки победителей, поджёг свой дворец и сам бросился в его пламя. Так погибла Ассирия, став жертвой мести покорённых ею народов.
Основним заняттям ранніх слов'ян було землеробство. Найдавнішим вирощування зернових культур у лісовій зоні було підсічне землеробство. На окремих ділянках лісу селяни спалювали повалені вітром сухі дерева і таким чином проводили підготовку землі під посіви. Нерідко перед вирубуванням лісу дерева підсікали, щоб вони швидше висихали у вертикальному положенні. Тоді дерева валили і спалювали. Попіл був добривом, він же розпушував ґрунт. Після трьох років використання виснажену землю залишали и освоювали нову ділянку.
У лісостеповій зоні слов'яни жили невеликими селищами. Селилися вони на берегах річок, де були гарні луки і добрі ґрунти для обробітку. Ранні слов'яни використовували тут перелогову систему обробітку ґрунтів. Поле оброблялося і засівалося до того часу, поки земля давала хороші врожаї. Коли ж врожаї падали, поле залишалося для "відпочинку", а використовувалося інше. У той час вільних земель було багато, і слов'яни завжди мали добрі врожаї. Вирощували слов'яни пшеницю ячмінь. Археологічні знахідки того часу свідчать, що слов'яни користувалися досить добрими знаряддями праці, зокрема у них вже був залізний серп, мотики, кістяні й дерев'яні сохи з металевими наконечниками.
Слов'яни займалися також присадибним скотарством. Вони розводили велику рогату худобу, коней, свиней, полювали на хутрових звірів (хутра були цінним товаром). Слов'яни займалися рибальством, бортництвом (примітивним бджолярством), у лісах збирали гриби та ягоди. У слов'ян було розвинене ремесло. Найбільш поширеним було ковальство, залізоробне ремесло, гончарство, прядіння, чинбарство і ткацтво.
Свої житла слов'яни споруджували в основному з дерева, заглиблювали їх наполовину в землю. Такі будинки були більш надійними й теплими. Посередині хати розташовувалися печі – для обігріву житла і приготування їжі. Печі були без димарів, палили "по-чорному", дим виходив через отвори в даху. Наявність печей в житлах відрізняє слов'янські поселення від їхніх північних сусідів – угрофіннів і південних степових кочівників. У них посеред житла розміщувалось відкрите вогнище, над яким підвішували казан. Недалеко від будинку обов'язково споруджувалася яма – льох, де слов'яни зберігали зерно та інші продукти.
Взять Ниневию союзникам сразу не удалось. Её окружал широкий ров и толстые неприступные стены. Эти стены были столь крепки, что разбить их не смогли даже мощные тараны. Тогда осаждавшие запрудили Тигр, на берегу которого стояла Ниневия. Его воды вышли из берегов и обрушились на город. То, что произошло дальше, описано в Библии — священной книге христиан, —-задолго до этих событий предсказавшей падение Ниневии: «Поднимается на тебя разрушитель. Щит героев его красен; воины его в одеждах багряных; огнём сверкают их колесницы в день приготовления к бою, и лес кольев волнуется. По улицам несутся колесницы — гремят на площадях, сверкают как молния. Царь ассирийский вызывает храбрых своих, но осада уже устроена. Речные ворота отворяются, и дворец разрушается. Где теперь логовище львов? Разграблена, опустошена и разорена Ниневия! Кто о ней? Где найду я утешителей для тебя? Спят защитники твои, царь ассирийский, покоятся вельможи твои; народ твой рассеялся по горам, и некому собрать его. Все, услышавшие весть о гибели твоей, будут рукоплескать, ибо на кого не распространялась беспрестанно злоба твоя?» В 612 году до н. э. Ниневия пала. По легенде, последний царь Ассирии, чтобы не попасть в руки победителей, поджёг свой дворец и сам бросился в его пламя. Так погибла Ассирия, став жертвой мести покорённых ею народов.
Отметь как лучший ответ я старался!
Объяснение:
Основним заняттям ранніх слов'ян було землеробство. Найдавнішим вирощування зернових культур у лісовій зоні було підсічне землеробство. На окремих ділянках лісу селяни спалювали повалені вітром сухі дерева і таким чином проводили підготовку землі під посіви. Нерідко перед вирубуванням лісу дерева підсікали, щоб вони швидше висихали у вертикальному положенні. Тоді дерева валили і спалювали. Попіл був добривом, він же розпушував ґрунт. Після трьох років використання виснажену землю залишали и освоювали нову ділянку.
У лісостеповій зоні слов'яни жили невеликими селищами. Селилися вони на берегах річок, де були гарні луки і добрі ґрунти для обробітку. Ранні слов'яни використовували тут перелогову систему обробітку ґрунтів. Поле оброблялося і засівалося до того часу, поки земля давала хороші врожаї. Коли ж врожаї падали, поле залишалося для "відпочинку", а використовувалося інше. У той час вільних земель було багато, і слов'яни завжди мали добрі врожаї. Вирощували слов'яни пшеницю ячмінь. Археологічні знахідки того часу свідчать, що слов'яни користувалися досить добрими знаряддями праці, зокрема у них вже був залізний серп, мотики, кістяні й дерев'яні сохи з металевими наконечниками.
Слов'яни займалися також присадибним скотарством. Вони розводили велику рогату худобу, коней, свиней, полювали на хутрових звірів (хутра були цінним товаром). Слов'яни займалися рибальством, бортництвом (примітивним бджолярством), у лісах збирали гриби та ягоди. У слов'ян було розвинене ремесло. Найбільш поширеним було ковальство, залізоробне ремесло, гончарство, прядіння, чинбарство і ткацтво.
Свої житла слов'яни споруджували в основному з дерева, заглиблювали їх наполовину в землю. Такі будинки були більш надійними й теплими. Посередині хати розташовувалися печі – для обігріву житла і приготування їжі. Печі були без димарів, палили "по-чорному", дим виходив через отвори в даху. Наявність печей в житлах відрізняє слов'янські поселення від їхніх північних сусідів – угрофіннів і південних степових кочівників. У них посеред житла розміщувалось відкрите вогнище, над яким підвішували казан. Недалеко від будинку обов'язково споруджувалася яма – льох, де слов'яни зберігали зерно та інші продукти.