Султаны А Потомки первых арабов-завоевателей
2 Ходжи Б Основное и многочисленное сословие
казахского народа
3 Батыры В Представители правящей династии
4 Баи Г Высший аристократический слой
казахского народа
5 Бии Д Умелые руководители на войне, храбрые
личности
6 Жырау Е Национальная аристократия, почитаемая
за мудрость и знание обычаев
7 Ақ сүйек Ж Певец-сказитель
8 Қара сүйек З Влиятельный богач
Быт русских людей в XVII в. Быт богатых горожан в XVII в. отличался от предыдущего периода: появились «белые избы и горницы» (дым от печи выводился в трубу). Убранство жилища гораздо скромнее, чем жилища первого сословия. Мебель: лавки, сундуки, столы. Быт посадских людей победнее был близок к быту крестьян. Крестьянские дома – избы топилась по-черному, дым выходил через отверстие в крыше, обстановка скудная – лавки и стол. Здесь зимой находился мелкий домашний скот. В рацион питания крестьян входили зерновые – рожь, овес, пшеница овощи – капуста, морковь, свекла, редька, огурцы, репа, а также рыба, очень редко мясо.
Объяснение:
Відповідь:
Наростаючий український національно-визвольний рух, в якому основну роль відігравали народовці, загострення відносин між Австро-Угорщиною і Росією, примушували австрійський уряд шукати шляхи врегулювання українсько-польських відносин у Галичині. 1890 року лідери Олександр Барвінський, Юліян Романчук, митрополит Сильвестр Сембратович, при посередництві Володимира Антоновича уклали з польськими політичними колами і австрійським урядом компромісну угоду, яка отримала назву «Нової ери».
17 жовтня 1890 р. Кость Келішевський зустрівся з намісником Галичини Казімежем Бадені. 24 листопада 1890 р. К. Телішевський разом з Омеляном Огоновським, Костем Левицьким, О. Барвінським, о. Корнилом Мандичевським, митрополитом С. Сембратовичем брав участь у конференції К. Бадені, на якій було підведено підсумки попередніх переговорів.
Від імені уряду намісник Галичини граф К. Бадені пообіцяв надати кілька депутатських місць у парламенті, запровадити українську мову в судах і адміністративних органах, відкрити три українські гімназії, утворити кафедру всесвітньої історії і другу кафедру української літератури у Львівському університеті, отримати право на створення страхового товариства «Дністер» та ін., видання українською мовою урядової газети «Народний Часопис». За ці незначні поступки Ю. Романчук від імені частини народовців заявив про підтримку політики австрійської держави, проголосив «нову еру» у польсько-українських відносинах у Галичині.
1890 — значна частина народовців об'єдналась в Русько-Українську Радикальну Партію, яка різко засудила політику «нової ери» і продовжила опозиційну боротьбу. В 1894 і Ю. Романчук з частиною народовців перейшли до опозиції. На позиціях «нової ери» залишився митрополит С. Сембратович і невелика група народовців, на чолі з О. Барвінським і А. Вахнянином, які висунули гасло «Краще щось, ніж нічого». Це крило народовців пізніше оформилось у Християнсько-Суспільну Партію.
1899 — основна маса народовців з частиною радикалів утворили Українську Національно-Демократичну Партію (відіграла основну роль в уряді ЗУНР). З 1919 ця партія стала називатися «Національно-Трудова Партія». 1925 року ввійшла до Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО
Пояснення: