Правление Елизаветы было одним из наиболее динамичных периодов в английской истории. Протестанты с самого начала считали, что ее сохранило само Провидение. По мере того как правление Елизаветы сталкивалось со все большими внутренними и внешними опасностями, любовь народа к королеве возрастала и перешла в настоящий культ.
ЕЛИЗАВЕТА I провела множество реформ в государстве . Например, вернула в Англию протестантство королевским указом, при этом получив фактически власть и над церковью. В отличие от многих других правителей, она не стала увеличивать количество служащих и чиновников, а наоборот, постаралась сократить Тайный Совет и порастрясти королевский двор. Именно при Елизавете Англия чрезвычайно окрепла и стала мощной морской державой (победа над знаменитой «непобедимой армадой» испанцев произошла как раз в правление девственной королевы) . Елизавета настолько заботилась о мощи государства, что подданные даже не только не замечали её жесткого правления, но наоборот, - всячески восхваляли королеву, и потомки подданных ещё несколько веков вспоминали с благодарностью «елизаветинскую эпоху» . Современные историки часто сравнивают правление Елизаветы с правлением Петра Первого.
Підручник по Всесвітній історії (профільний рівень). 11 клас. Гісем - Нова програма
§ 28—29. Завершення «холодної війни». Міжнародні відносини наприкінці XX — на початку XXI ст.
ЗА ЦИМ ПАРАГРАФОМ ВИ ЗМОЖЕТЕ: визначати причини поразки СРСР у «холодній війні»; указувати на наслідки «холодної війни» для розвитку міжнародних відносин; характеризувати розвиток міжнародних відносин кінця XX — початку XXI ст.; розповідати про боротьбу з міжнародним тероризмом.
ПРИГАДАЙТЕ
1. Які події призвели до зриву розрядки? 2. Чим було зумовлено загострення відносин НАТО та ОВД наприкінці 1970 — на початку 1980-х рр.?
1. ПЕРЕДУМОВИ І ПРИЧИНИ ЗАВЕРШЕННЯ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ». До нового погляду на проблеми Європи та світу політичні кола Сходу й Заходу прийшли різними шляхами. Дослідження вчених, зусилля журналістів, письменників, людей мистецтва формували у свідомості світової громадськості різко негативне ставлення до ідеї насильницького розв’язання міжнародних проблем.
Незважаючи на загострення протистояння між НАТО й ОВД, тривав загальноєвропейський процес, розпочатий у Гельсінкі. У Белграді (1977—1978 рр.), Мадриді (1980—1983 рр.), Стокгольмі (1984—1987 рр.), Відні (1986—1989 рр.) відбулися зустрічі представників держав — учасників НБСЄ, на яких розглядалися питання з припинення глобального протистояння. Чим проблемнішим ставало внутрішнє становище СРСР, тим більш поступливою і конструктивною ставала його позиція на переговорах. Готовність до таких поступок була очевидною після приходу до влади М. Горбачова. Він проголосив політику «перебудови», а також необхідність утвердження «нового мислення» в міжнародних відносинах.
Новий радянський лідер розпочав широку зовнішньополітичну діяльність. 7 квітня 1985 р. СРСР припинив розгортання ракет середньої дальності СС-20 у Східній Європі, а із 6 серпня 1985 р. ввів односторонній мораторій на ядерні випробування, який діяв 1,5 року. У січні 1986 р. М. Горбачов висунув програму ліквідації до кінця століття зброї масового знищення.
У травні 1987 р. ОВД декларувала, що учасники блоку за жодних обставин не розпочнуть воєнні дії проти будь-якої держави або союзу держав, якщо самі не стануть об’єктом збройної агресії; що ніколи не застосують першими ядерну зброю; що СРСР і його союзники не мають територіальних претензій до жодної з держав і жодну країну не вважають своїм ворогом.
Радянсько-американські переговори на вищому рівні в Женеві (1985 р.), Рейк’явіку (1986 р.), Вашингтоні (1987 р.) і Москві (1988 р.) зумовили позитивні зрушення в галузі реального скорочення ядерних озброєнь. У грудні 1987 р. був підписаний, а в червні 1988 р. набув чинності Договір СРСР і США про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності. Він передбачав знищення близько 4 % арсеналу ядерних озброєнь.
ЦІКАВІ ФАКТИ
На Стокгольмській конференції з питань довіри й безпеки в Європі Радянський Союз виступив з ініціативами щодо обмеження військово-морської діяльності на півночі Європи і в Середземному морі. Радянський уряд пропонував вивести із Середземномор'я як радянські, так і американські кораблі — носії ядерної зброї, згодом — військові флоти США і СРСР. Тепер це не було суто пропагандистським маневром. У СРСР почали розуміти, що серйозна зовнішня політика неможлива без взаємних поступок.
Объяснение:
Правление Елизаветы было одним из наиболее динамичных периодов в английской истории. Протестанты с самого начала считали, что ее сохранило само Провидение. По мере того как правление Елизаветы сталкивалось со все большими внутренними и внешними опасностями, любовь народа к королеве возрастала и перешла в настоящий культ.
ЕЛИЗАВЕТА I провела множество реформ в государстве . Например, вернула в Англию протестантство королевским указом, при этом получив фактически власть и над церковью. В отличие от многих других правителей, она не стала увеличивать количество служащих и чиновников, а наоборот, постаралась сократить Тайный Совет и порастрясти королевский двор. Именно при Елизавете Англия чрезвычайно окрепла и стала мощной морской державой (победа над знаменитой «непобедимой армадой» испанцев произошла как раз в правление девственной королевы) . Елизавета настолько заботилась о мощи государства, что подданные даже не только не замечали её жесткого правления, но наоборот, - всячески восхваляли королеву, и потомки подданных ещё несколько веков вспоминали с благодарностью «елизаветинскую эпоху» . Современные историки часто сравнивают правление Елизаветы с правлением Петра Первого.
Объяснение:
Підручник по Всесвітній історії (профільний рівень). 11 клас. Гісем - Нова програма
§ 28—29. Завершення «холодної війни». Міжнародні відносини наприкінці XX — на початку XXI ст.
ЗА ЦИМ ПАРАГРАФОМ ВИ ЗМОЖЕТЕ: визначати причини поразки СРСР у «холодній війні»; указувати на наслідки «холодної війни» для розвитку міжнародних відносин; характеризувати розвиток міжнародних відносин кінця XX — початку XXI ст.; розповідати про боротьбу з міжнародним тероризмом.
ПРИГАДАЙТЕ
1. Які події призвели до зриву розрядки? 2. Чим було зумовлено загострення відносин НАТО та ОВД наприкінці 1970 — на початку 1980-х рр.?
1. ПЕРЕДУМОВИ І ПРИЧИНИ ЗАВЕРШЕННЯ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ». До нового погляду на проблеми Європи та світу політичні кола Сходу й Заходу прийшли різними шляхами. Дослідження вчених, зусилля журналістів, письменників, людей мистецтва формували у свідомості світової громадськості різко негативне ставлення до ідеї насильницького розв’язання міжнародних проблем.
Незважаючи на загострення протистояння між НАТО й ОВД, тривав загальноєвропейський процес, розпочатий у Гельсінкі. У Белграді (1977—1978 рр.), Мадриді (1980—1983 рр.), Стокгольмі (1984—1987 рр.), Відні (1986—1989 рр.) відбулися зустрічі представників держав — учасників НБСЄ, на яких розглядалися питання з припинення глобального протистояння. Чим проблемнішим ставало внутрішнє становище СРСР, тим більш поступливою і конструктивною ставала його позиція на переговорах. Готовність до таких поступок була очевидною після приходу до влади М. Горбачова. Він проголосив політику «перебудови», а також необхідність утвердження «нового мислення» в міжнародних відносинах.
Новий радянський лідер розпочав широку зовнішньополітичну діяльність. 7 квітня 1985 р. СРСР припинив розгортання ракет середньої дальності СС-20 у Східній Європі, а із 6 серпня 1985 р. ввів односторонній мораторій на ядерні випробування, який діяв 1,5 року. У січні 1986 р. М. Горбачов висунув програму ліквідації до кінця століття зброї масового знищення.
У травні 1987 р. ОВД декларувала, що учасники блоку за жодних обставин не розпочнуть воєнні дії проти будь-якої держави або союзу держав, якщо самі не стануть об’єктом збройної агресії; що ніколи не застосують першими ядерну зброю; що СРСР і його союзники не мають територіальних претензій до жодної з держав і жодну країну не вважають своїм ворогом.
Радянсько-американські переговори на вищому рівні в Женеві (1985 р.), Рейк’явіку (1986 р.), Вашингтоні (1987 р.) і Москві (1988 р.) зумовили позитивні зрушення в галузі реального скорочення ядерних озброєнь. У грудні 1987 р. був підписаний, а в червні 1988 р. набув чинності Договір СРСР і США про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності. Він передбачав знищення близько 4 % арсеналу ядерних озброєнь.
ЦІКАВІ ФАКТИ
На Стокгольмській конференції з питань довіри й безпеки в Європі Радянський Союз виступив з ініціативами щодо обмеження військово-морської діяльності на півночі Європи і в Середземному морі. Радянський уряд пропонував вивести із Середземномор'я як радянські, так і американські кораблі — носії ядерної зброї, згодом — військові флоти США і СРСР. Тепер це не було суто пропагандистським маневром. У СРСР почали розуміти, що серйозна зовнішня політика неможлива без взаємних поступок.