Старонники Реформации выдвигали требование: Изъять у церкви ее земельные владения Увеличить число церковных праздников Расширить монастырские владения Подчинить все национальные церкви Риму
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
Відповідь: Василий Лупу поддерживал тесные отношения с Польшей. Хмельницкий же нуждался в устранении возможной угрозы от молдавского господаря и начал переговоры с султаном о передаче молдавского престола украинскому гетману, обещая пойти на союз с Турцией, однако султан не доверял Хмельницкому. В 1650 году Хмельницкий умело использовал конфликт между Молдавией и татарами, вместе с ними вторгся в княжество и занял Яссы. В. Лупу был вынужден заключить мир с Хмельницким. Союз было решено скрепить браком сына Хмельницкого Тимофея с дочерью В. Лупула Руксандрой.
После поражения казаков под Берестечком в 1651 году В. Лупу попытался освободиться от навязанного ему союза. Он прервал переговоры с казаками и начал искать соглашение с польским королём.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
Відповідь: Василий Лупу поддерживал тесные отношения с Польшей. Хмельницкий же нуждался в устранении возможной угрозы от молдавского господаря и начал переговоры с султаном о передаче молдавского престола украинскому гетману, обещая пойти на союз с Турцией, однако султан не доверял Хмельницкому. В 1650 году Хмельницкий умело использовал конфликт между Молдавией и татарами, вместе с ними вторгся в княжество и занял Яссы. В. Лупу был вынужден заключить мир с Хмельницким. Союз было решено скрепить браком сына Хмельницкого Тимофея с дочерью В. Лупула Руксандрой.
После поражения казаков под Берестечком в 1651 году В. Лупу попытался освободиться от навязанного ему союза. Он прервал переговоры с казаками и начал искать соглашение с польским королём.