Ла́о-цзи (з кит. 老子 — Старе Немовля, Мудрий Старець) (604 до н. е. — 531 до н. е.) — китайський філософ, що вважається засновником даосизму, автор трактату «Дао де цзін» (Канон Шляху і благодаті, інша назва «Три вози» — написаний на бамбуку, що займав три вози). Відомий також як Лі Ер.
Вже в ранньому даосизмі Лао-цзи стає легендарною фігурою і починається процес його обожнювання. Легенди оповідають про його чудове народження (мати носила його декілька десятків років і народила старим — звідки й ім'я його, «Старе немовля», хоча той же знак «цзи» означав одночасно і поняття «мудрець», так що ім'я його можна перекладати як «Старий мудрець», «Мудрий старий») і про його відбуття з Китаю.
российский регион в среднем поволжье между жигулевскими горами (самарская область) и камским устьем (татарстан).
заселение среднего поволжья людьми по данным археологической науки произошло в эпоху палеолита, а чём свидетельствуют отдельные стоянки и местонахождения орудий из камня и кости, обнаруженные на полуострове тунгуз в устье реки черемшан, на побережье волги в районе ундоровского курорта.
эпоха керамического неолита на территории области представлена елшанской культурой, которую исследователи связывают с миграцией племен из средней азии[
Ла́о-цзи (з кит. 老子 — Старе Немовля, Мудрий Старець) (604 до н. е. — 531 до н. е.) — китайський філософ, що вважається засновником даосизму, автор трактату «Дао де цзін» (Канон Шляху і благодаті, інша назва «Три вози» — написаний на бамбуку, що займав три вози). Відомий також як Лі Ер.
Вже в ранньому даосизмі Лао-цзи стає легендарною фігурою і починається процес його обожнювання. Легенди оповідають про його чудове народження (мати носила його декілька десятків років і народила старим — звідки й ім'я його, «Старе немовля», хоча той же знак «цзи» означав одночасно і поняття «мудрець», так що ім'я його можна перекладати як «Старий мудрець», «Мудрий старий») і про його відбуття з Китаю.
российский регион в среднем поволжье между жигулевскими горами (самарская область) и камским устьем (татарстан).
заселение среднего поволжья людьми по данным археологической науки произошло в эпоху палеолита, а чём свидетельствуют отдельные стоянки и местонахождения орудий из камня и кости, обнаруженные на полуострове тунгуз в устье реки черемшан, на побережье волги в районе ундоровского курорта.
эпоха керамического неолита на территории области представлена елшанской культурой, которую исследователи связывают с миграцией племен из средней азии[