Аско́льд (давньоскан. Haskuldr, Höskuldr; — 860 — 882 напівлегендарний варязький[4] київський князь (860—882). Засновник Київського князівства в Наддніпрянщині[4].Роки правління: 830-ті — 882 Згадується у «Повісті временних літ». Правив разом із Діром. Здійснив у 860 році похід на Константинополь[4]. За візантійськими джерелами, охрестився близько 867 року[4], можливо, з певною кількістю дружинників; за переказами прийняв ім'я Миколай[5]. За повідомленням Никоновського літопису воював з волзькими болгарами та печенігами[4]. За літописними свідченнями убитий Олегом та його дружинниками-язичниками за Києвом, в районі Угорського урочища (сучасний Печерськ, Аскольдова могила). В Православній церкві України прославлений як мученик[6]. З князем пов'язують так званий «літопис Аскольда». Шведський історик Улоф фон Далін ототожнював Аскольда з Аслейком (давньоскан. Asleik Björnson (Diar)), сином шведського конунга Бйорна Залізнобокого, онуком легендарного вікінга Рагнара Лодброка[7]. Михайло Грушевський вважав, що Аскольд міг бути нащадком династії князя Кия, наступником Бравлина[8]. Також — Осколд, Оскольд, Осколод[9].
XVI век – время бурного развития городов, количество которых возрастает только за первые полвека с 96 до 160. Но крупных из них немного. В первую очередь Москва, где уже к 1530 году численность населения достигла 100 тысяч человек. Столица сильно пострадала от набега Девлет-Гирея в 1571 году. Англичанин Джильс Флетчер, посетивший её через 17 лет, находил, что город ещё полностью не восстановился. Следом за Москвой идут Новгород (40 тысяч жителей) и Псков (до 30 тысяч жителей). Крупными городами являлись также Нижний Новгород и Ярославль. Формирование Русского централизованного государства положительно сказалось на развитии страны. За сто лет (1500 – 1600) территория страны увеличилась в два раза – до 4 млн кв. км. Почти в два раза увеличилось и население – до 11 с лишним млн человек. (Источник информации - портал История.РФ.
Аско́льд (давньоскан. Haskuldr, Höskuldr; — 860 — 882 напівлегендарний варязький[4] київський князь (860—882). Засновник Київського князівства в Наддніпрянщині[4].Роки правління: 830-ті — 882 Згадується у «Повісті временних літ». Правив разом із Діром. Здійснив у 860 році похід на Константинополь[4]. За візантійськими джерелами, охрестився близько 867 року[4], можливо, з певною кількістю дружинників; за переказами прийняв ім'я Миколай[5]. За повідомленням Никоновського літопису воював з волзькими болгарами та печенігами[4]. За літописними свідченнями убитий Олегом та його дружинниками-язичниками за Києвом, в районі Угорського урочища (сучасний Печерськ, Аскольдова могила). В Православній церкві України прославлений як мученик[6]. З князем пов'язують так званий «літопис Аскольда». Шведський історик Улоф фон Далін ототожнював Аскольда з Аслейком (давньоскан. Asleik Björnson (Diar)), сином шведського конунга Бйорна Залізнобокого, онуком легендарного вікінга Рагнара Лодброка[7]. Михайло Грушевський вважав, що Аскольд міг бути нащадком династії князя Кия, наступником Бравлина[8]. Також — Осколд, Оскольд, Осколод[9].
Извини отвечу на 1 вопрос.
XVI век – время бурного развития городов, количество которых возрастает только за первые полвека с 96 до 160. Но крупных из них немного. В первую очередь Москва, где уже к 1530 году численность населения достигла 100 тысяч человек. Столица сильно пострадала от набега Девлет-Гирея в 1571 году. Англичанин Джильс Флетчер, посетивший её через 17 лет, находил, что город ещё полностью не восстановился. Следом за Москвой идут Новгород (40 тысяч жителей) и Псков (до 30 тысяч жителей). Крупными городами являлись также Нижний Новгород и Ярославль. Формирование Русского централизованного государства положительно сказалось на развитии страны. За сто лет (1500 – 1600) территория страны увеличилась в два раза – до 4 млн кв. км. Почти в два раза увеличилось и население – до 11 с лишним млн человек. (Источник информации - портал История.РФ.