Спільні та відмінні ознаки відкриття Христофором Колумбом Америки та відкриття Васко да Гамою морського шляху в Індію 1. Як Колумб, так і да Гама, вирушили у морську експедицію (1492 рік та 1498 рік відповідно) у пошуках морського шляху в ……. у зв’язку з тим, що сухопутний шлях в ….. був заблокований турками, які не допускали європейців до прямої торгівлі з цією країною.
2. Одним із наслідків обох відкриттів стало виникнення ………….. системи.
3. Якщо …… хотів досягти берегів …… західним шляхом, то ……. – східним.
4. Якщо відкриття …….. було заплановане, то відкриття …… відбулося випадково під час пошуку морського шляху в …...
5. Якщо відкриття морського шляху в ……. дало можливість вести дуже прибуткову торгівлю із країнами Сходу (чистий прибуток міг складати 700 – 800 %), то відкриття …… вирішило проблему нестачі золота і срібла для карбування монет у Європі.
6. Якщо відкриття …… відбулося до досягнення домовленості між Іспанією та Португалією про «поділ» світу між двома країнами (Тордесільяський договір 1494 року), то експедиція …… була відправлена на пошуки морського шляху в …… уже після цього «поділу».
7. Якщо відкриття …… мало одним із наслідків перетворення відкритих ним територій в колонії Іспанії та Португалії і неконтрольований вивіз багатств із цих територій у Європу, їх нещадний грабунок, то відкриття …… морського шляху в …… призвело головним чином до торгівлі європейців з народами Сходу без посередників.
8. Відкриття ……., на відміну від відкриття ……., призвело до активного вирощування в Європі нових сільськогосподарських культур, зокрема, картоплі, кукурудзи, помідорів, тютюну. Це призвело до значних змін у харчовому раціоні європейців, а також до виникнення вкрай шкідливої звички – паління.
9. Внаслідок відкриття …… у відкритих ним землях появилася велика рогата худоба, коні, вівці, деякі нові для місцевих жителів зернові культури, зокрема пшениця.
10. Одним із наслідків відкриття ……., на відміну від наслідків відкриття ……, стала «революція цін», що призвела до збагачення частини населення.
Михаил Федорович 1613-1645
- курс на примирение в стране, разоренной в Смутное время
- преодоление хоз.разорения, восст-е государственности, упорядочение системы управления- введение воеводского правления на местах
- смоленская война 1632-1634 гг.
Алексей Михайлович 1645-1676
- ограничение власти Боярской думы-создание Приказа тайных дел
- Собороное уложение 1649 г. государственное закрепощение крестьянства
- реформы патриарха Никона- церковный раскол
- вхождение Украины в состав России 1654 г.
- войны: Русско-польская 1654-1667 гг. Русско-шведская 1656-1661 гг.
- соляной бунт 1648, медный бунт 1662, восстание посадских людей в Пскове и Новгороде
- начало освоения восточных территорий- сибирь
Федор Алексеевич 1676-1682
- военно-окружная реформа 1680 г.
- отмена местничества 1682 г.
- русско-турецкая война 1677-1681 гг.
2) имеется возможность при необходимости быстро сконцентрировать ресурсы для решения стратегических экономических задач (например, провести индустриализацию или создать оборонный потенциал);
3) отсутствие резких различий в материальном обеспечении жизни различных социальных групп населения;
4) хотя и скромно, надежные социальные гарантии как трудящимся, так и нетрудо членам общества за счет общественных фондов потребления.
это факторы положительные