Православие и язычество на Руси. Постепенно Древняя Русь превратилась в православное государство. Однако языческие верования и обряды ещё долго сохранялись в сознании людей.
Чтобы укрепить свои позиции, Православная церковь восприняла и при многие дохристианские праздники и традиции. Так, например, на Масленицу по-прежнему было принято печь блины, но этот обычай потерял давний языческий смысл.
Церковь не противилась и тому, что многие люди имели два имени: одно языческое, которым пользовались в обыденной жизни, другое — христианское, для церковного обихода.
Многие русские князья известны нам именно под своими языческими именами. К примеру, Владимир Святославич и Владимир Мономах, в крещении носившие имя Василий, или Ярослав Мудрый, христианским именем которого было Георгий.
На початку XX ст. змінилося співвідношення сил на міжнародній арені. Розподіл сфер впливу, колоній, ринків збуту, що сфор¬мувався ще у XIX ст., не задовольняв найбільші імперіалі¬стичні держави. На початку XX ст. загострилися міжнаціональні та соціальні конфлікти. Крім того, розвиток мілітаризму спричинив створення нових, могутніших видів озброєння та засобів знищення людей. Він охопив усі сфери діяльності: економіку, політику, науку, ідеологію й тін.
Отже, усі держави воюючих блоків вели несправедли¬ву, загарбницьку війну. Кожна з держав домагалася досяг¬нення тільки своїх власних цілей за рахунок інших країн. Німеччина розраховувала покласти край пануван¬ню Англії на морі, захопити колонії та ринки збуту інших європейських держав. Вона мала намір загарбати північно-східні райони Франції та Прибалтику, Крим, Приазов'я, Кавказ, що належали до Росії.
Австро-Угорщина планувала захопити Сербію, зміцнити своє панування на Балканах, відібрати у Росії частину Польщі, Поділля й Волинь.
Туреччина, яка вступила у війну на боці Німеччини восени 1914 p., мріяла захопити російське Закавказзя й поновити свій вплив на Балканах.
Англія прагнула зберегти своє панування на морі, не втратити колонії. За вдалого розвитку подій вона охо¬че відібрала б у Туреччини Месопотамію й частину Ара¬війського півострова. Франція сподівалася повернути собі Ельзас та Ло¬тарингію, втрачені ще в ході франко-пруської війни, за¬хопити лівий берег Рейну й Саарський вугільний басейн.
Царська Росія ставила на меті збереження свого впливу на Балканському півострові, оволодіння чорно¬морськими протоками Босфор та Дарданелли.
Японія, оголосивши війну Німеччині 23 серпня 1914р., мала намір захопити території в Китаї та остро¬ви у Тихому океані.
Православие и язычество на Руси. Постепенно Древняя Русь превратилась в православное государство. Однако языческие верования и обряды ещё долго сохранялись в сознании людей.
Чтобы укрепить свои позиции, Православная церковь восприняла и при многие дохристианские праздники и традиции. Так, например, на Масленицу по-прежнему было принято печь блины, но этот обычай потерял давний языческий смысл.
Церковь не противилась и тому, что многие люди имели два имени: одно языческое, которым пользовались в обыденной жизни, другое — христианское, для церковного обихода.
Многие русские князья известны нам именно под своими языческими именами. К примеру, Владимир Святославич и Владимир Мономах, в крещении носившие имя Василий, или Ярослав Мудрый, христианским именем которого было Георгий.
Отже, усі держави воюючих блоків вели несправедли¬ву, загарбницьку війну. Кожна з держав домагалася досяг¬нення тільки своїх власних цілей за рахунок інших країн.
Німеччина розраховувала покласти край пануван¬ню Англії на морі, захопити колонії та ринки збуту інших європейських держав. Вона мала намір загарбати північно-східні райони Франції та Прибалтику, Крим, Приазов'я, Кавказ, що належали до Росії.
Австро-Угорщина планувала захопити Сербію, зміцнити своє панування на Балканах, відібрати у Росії частину Польщі, Поділля й Волинь.
Туреччина, яка вступила у війну на боці Німеччини восени 1914 p., мріяла захопити російське Закавказзя й поновити свій вплив на Балканах.
Англія прагнула зберегти своє панування на морі, не втратити колонії. За вдалого розвитку подій вона охо¬че відібрала б у Туреччини Месопотамію й частину Ара¬війського півострова.
Франція сподівалася повернути собі Ельзас та Ло¬тарингію, втрачені ще в ході франко-пруської війни, за¬хопити лівий берег Рейну й Саарський вугільний басейн.
Царська Росія ставила на меті збереження свого впливу на Балканському півострові, оволодіння чорно¬морськими протоками Босфор та Дарданелли.
Японія, оголосивши війну Німеччині 23 серпня 1914р., мала намір захопити території в Китаї та остро¬ви у Тихому океані.