Причини, завдання та періодизація революції. Причинами революції в Росії були: протиріччя між відсталою політичною надбудовою (самодержавством) та новими суспільно-економічними відносинами; протиріччя між працею і капіталом; невирі-шеність аграрного питання: існування поміщицького господарства, безземелля значної частини селян; невирішеність національного питання; загострення всіх проблем Російської імперії в результаті невдалої участі в Першій світовій війні.
Завданнями революції в Росії були: ліквідація самодержавної форми правління і перехід до парламентської демократії; створення умов для вільного розвитку ринкових відносин; вирішення аграрного питання; демократизація суспільно-політичного життя країни; гарантія захисту соціальних прав трудящих; забезпечення вільного розвитку нації, що населяли Росію; виведення Росії з війни.
Періодизація російської революції:
23 лютого - 3 березня 1917р.- повалення монархії;
березень - липень 1917 р.- двовладдя;
липень - жовтень 1917 р.- революційна криза;
жовтень 1917 р.- червень 1918 р.- встановлення диктатури більшовиків;
червень 1918 р. - березень 1921 р. - громадянська війна.
1.Февральская революция и демократизация общества.
2. Политические партии и общественные движения в Казахстане.
Ускорителем февральской революции 1917 г. стала первая мировая война.
Не случайно, лидер большевиков В.И.Ленин признавал, что не будь мировой войны,Россия могла бы жить десятилетия без революций.
Именно война привела к крушению империй, перекройке карты Европы. Ее окончание повлекло за собой глубочайший кризис, породивший в итоге фашизм.
Экономическая разруха и поражение русских влйск на фронтах войны, рост рабочего и аграрного движения в стране, в т.ч. Казахстане (1916 г.) свидетельствовали, о том что Россия находится на грани катастрофы.
В феврале 1917 г. победила буржуазно-демократическая революция, свергнувшая царизм.
Своебразие февральской революции заключалось в установлении двоевластия в лице Временного правительства и Совета рабочих, солдатских и крестьянских депутатов.
Казахское население с самого начала Феральской революции приветствовало свержение царизма. Этому и некоторые меры Временного правительства по демобилизации «инородцев» на тыловые работы. 14 марта 1917 г. была приостановлена их мобилизация, а через месяц
было принято решение об их демобилизации.
В марте 1917 г. в Казахстане повсеместно сформировались местные органы Временного правительства – областные, и уездные исполнительные комитеты, отражавшие интересы предпринимателей, купцов, чиновников.
Верной опорой Временного правительства в областях и уездах были казачьи комитеты. Татарские, узбекские и уйгурские купцы и торговцы объединились в «мусульманские» и «татарские» комитеты.
Причини, завдання та періодизація революції. Причинами революції в Росії були: протиріччя між відсталою політичною надбудовою (самодержавством) та новими суспільно-економічними відносинами; протиріччя між працею і капіталом; невирі-шеність аграрного питання: існування поміщицького господарства, безземелля значної частини селян; невирішеність національного питання; загострення всіх проблем Російської імперії в результаті невдалої участі в Першій світовій війні.
Завданнями революції в Росії були: ліквідація самодержавної форми правління і перехід до парламентської демократії; створення умов для вільного розвитку ринкових відносин; вирішення аграрного питання; демократизація суспільно-політичного життя країни; гарантія захисту соціальних прав трудящих; забезпечення вільного розвитку нації, що населяли Росію; виведення Росії з війни.
Періодизація російської революції:
23 лютого - 3 березня 1917р.- повалення монархії;
березень - липень 1917 р.- двовладдя;
липень - жовтень 1917 р.- революційна криза;
жовтень 1917 р.- червень 1918 р.- встановлення диктатури більшовиків;
червень 1918 р. - березень 1921 р. - громадянська війна.
1.Февральская революция и демократизация общества.
2. Политические партии и общественные движения в Казахстане.
Ускорителем февральской революции 1917 г. стала первая мировая война.
Не случайно, лидер большевиков В.И.Ленин признавал, что не будь мировой войны,Россия могла бы жить десятилетия без революций.
Именно война привела к крушению империй, перекройке карты Европы. Ее окончание повлекло за собой глубочайший кризис, породивший в итоге фашизм.
Экономическая разруха и поражение русских влйск на фронтах войны, рост рабочего и аграрного движения в стране, в т.ч. Казахстане (1916 г.) свидетельствовали, о том что Россия находится на грани катастрофы.
В феврале 1917 г. победила буржуазно-демократическая революция, свергнувшая царизм.
Своебразие февральской революции заключалось в установлении двоевластия в лице Временного правительства и Совета рабочих, солдатских и крестьянских депутатов.
Казахское население с самого начала Феральской революции приветствовало свержение царизма. Этому и некоторые меры Временного правительства по демобилизации «инородцев» на тыловые работы. 14 марта 1917 г. была приостановлена их мобилизация, а через месяц
было принято решение об их демобилизации.
В марте 1917 г. в Казахстане повсеместно сформировались местные органы Временного правительства – областные, и уездные исполнительные комитеты, отражавшие интересы предпринимателей, купцов, чиновников.
Верной опорой Временного правительства в областях и уездах были казачьи комитеты. Татарские, узбекские и уйгурские купцы и торговцы объединились в «мусульманские» и «татарские» комитеты.