Я считаю, что Жанна Д’Арк действительно позитивный, светлый персонаж. Один из соратников Жиль де Ре говорил, что никто ни разу не видел, чтобы д'Арк убила кого-нибудь из врагов мечом. После каждой битвы она молилась о погибших, а перед каждой битвой причащалась, и большинство воинов делали это вместе с ней. Возле нее никто никогда не ссорился. Священник Жан Паскерель вспоминал, что д'Арк постился: в пятницу часто ничего не ела и не пила.
Известный полководец Ла Гир одним из первых признал в д'Арк божественный знак и жестоко отомстил бургундцам за смерть д'Арк.
Жанна д'Арк стала не только национальной героиней Франции, но и широко известной фигурой мирового искусства: литературы, музыки, хореографии, кино. Ее образ использовали известные актрисы, знатные дамы, он стал символом феминистского сопротивления и борьбы с насилием против женщин.
В культуре ее часто обожали и демонизировали, сверхъестественные силы приписывают до сих пор. В то время как классическое искусство акцентирует трагизм истории Жанны д'Арк, в современном масскульте (напр., сериалы, манга и аниме, компьютерные игры) нередко встречаются варианты с хэппи-эндом. Несмотря на исторический фактаж, д'Арк часто изображают рыжей (возможно, из-за стереотипов об ведомстве) и с длинными волосами (очевидно, из-за гендерных стереотипов).
В українській історіографії трагічний спектакль, в якому українці марнували величезну енергію й рішучість, набуті у повстанні 1648 р., в самогубних сутичках, яким, здавалося, не буде кінця, часто називають Руїною.
Через 20 років після смерті Хмельницького перемоги над спільним ворогом були зведені нанівець нездатністю українців об'єднатися для досягнення спільної мети. В результаті було втрачено багатообіцяючу можливість політичного самовизначення, створену повстанням Хмельницького.
Смерть Хмельницького застала українців у нещасливий момент. Напівсформоване українське суспільство, яке оточували хижаки-сусіди й роздирали внутрішні проблеми, охоче прийняло його провід. Але для наступників Хмельницького, які не мали його популярності й престижу, виявилося набагато важче здобути широку підтримку.
Перед смертю Хмельницький влаштував так, щоб після нього гетьманом обрали його сина Юрія. Але незабаром 16-річний хлопчина сам переконався, що не готовий правити в такий переламний момент. Тому в 1657 р. гетьманом обрали одного з найближчих прибічників Хмельницького – Івана Виговського.
Виговський був одним із найрозумніших і найосвіченіших козацьких ватажків. Новий гетьман швидко виявив свою прихильність до старшини. У зовнішніх стосунках він схилявся до заснування незалежного українського князівства. Проте Україна була надто слабкою для того, щоб зробити такий крок, тому Виговський зосередився на пошуках противаги московським впливам на Україні. З цією метою він зміцнює зв'язки з Польщею. Але народ не підтримав цієї ідеї. До затятих ворогів такого зближення належали запорожці на чолі з Яковом Барабашем, а також козаки Полтавського полку під проводом Мартина Пушкаря.
Московіти стали підбурювати народ проти гетьмана. Наприкінці 1657 р. проти нього повстала велика кількість рядових козаків, і в червні 1658 р. дві ворогуючі козацькі армії зіткнулися у кривавій битві. Переможцем із неї вийшов Виговський.
Я считаю, что Жанна Д’Арк действительно позитивный, светлый персонаж. Один из соратников Жиль де Ре говорил, что никто ни разу не видел, чтобы д'Арк убила кого-нибудь из врагов мечом. После каждой битвы она молилась о погибших, а перед каждой битвой причащалась, и большинство воинов делали это вместе с ней. Возле нее никто никогда не ссорился. Священник Жан Паскерель вспоминал, что д'Арк постился: в пятницу часто ничего не ела и не пила.
Известный полководец Ла Гир одним из первых признал в д'Арк божественный знак и жестоко отомстил бургундцам за смерть д'Арк.
Жанна д'Арк стала не только национальной героиней Франции, но и широко известной фигурой мирового искусства: литературы, музыки, хореографии, кино. Ее образ использовали известные актрисы, знатные дамы, он стал символом феминистского сопротивления и борьбы с насилием против женщин.
В культуре ее часто обожали и демонизировали, сверхъестественные силы приписывают до сих пор. В то время как классическое искусство акцентирует трагизм истории Жанны д'Арк, в современном масскульте (напр., сериалы, манга и аниме, компьютерные игры) нередко встречаются варианты с хэппи-эндом. Несмотря на исторический фактаж, д'Арк часто изображают рыжей (возможно, из-за стереотипов об ведомстве) и с длинными волосами (очевидно, из-за гендерных стереотипов).
В українській історіографії трагічний спектакль, в якому українці марнували величезну енергію й рішучість, набуті у повстанні 1648 р., в самогубних сутичках, яким, здавалося, не буде кінця, часто називають Руїною.
Через 20 років після смерті Хмельницького перемоги над спільним ворогом були зведені нанівець нездатністю українців об'єднатися для досягнення спільної мети. В результаті було втрачено багатообіцяючу можливість політичного самовизначення, створену повстанням Хмельницького.
Смерть Хмельницького застала українців у нещасливий момент. Напівсформоване українське суспільство, яке оточували хижаки-сусіди й роздирали внутрішні проблеми, охоче прийняло його провід. Але для наступників Хмельницького, які не мали його популярності й престижу, виявилося набагато важче здобути широку підтримку.
Перед смертю Хмельницький влаштував так, щоб після нього гетьманом обрали його сина Юрія. Але незабаром 16-річний хлопчина сам переконався, що не готовий правити в такий переламний момент. Тому в 1657 р. гетьманом обрали одного з найближчих прибічників Хмельницького – Івана Виговського.
Виговський був одним із найрозумніших і найосвіченіших козацьких ватажків. Новий гетьман швидко виявив свою прихильність до старшини. У зовнішніх стосунках він схилявся до заснування незалежного українського князівства. Проте Україна була надто слабкою для того, щоб зробити такий крок, тому Виговський зосередився на пошуках противаги московським впливам на Україні. З цією метою він зміцнює зв'язки з Польщею. Але народ не підтримав цієї ідеї. До затятих ворогів такого зближення належали запорожці на чолі з Яковом Барабашем, а також козаки Полтавського полку під проводом Мартина Пушкаря.
Московіти стали підбурювати народ проти гетьмана. Наприкінці 1657 р. проти нього повстала велика кількість рядових козаків, і в червні 1658 р. дві ворогуючі козацькі армії зіткнулися у кривавій битві. Переможцем із неї вийшов Виговський.
Объяснение: