Історія – це велике зібрання фактів і аналогій, знання яких може дати надію, що можна скорегувати своє справжнє і уникнути майбутніх помилок.
Історія – це велика пригода людства, яке вже відбулася і переказується щоразу по-новому, і кожен раз цікаво. Це – оцінки далеких подій і вчинків історичних особистостей, іноді придуманих, іноді дійсних, сміливих і страшних. Історія – це велике кладовище ненароджених дітей, чиї батьки загинули в нескінченних війнах за праве діло, за віру або мир у всьому світі. Історія – це величезний ком брехні і помилок інтерпретаторів, що виправдовують помилки і злочини вищими інтересами.
Історія – це велика література, в якій є все: любов і зрада, благородство і підлість, сміливість і боягузтво, жертовність і користь, мудрість і дурість, сміх і сльози.
Уже кілька сотень років люди вивчають творчість одного драматурга, про саме існування якого ведуться тривалі суперечки. Щось змушує людей по слову розбирати написані ним тексти, складати словник його мови, на підставі написаних ним літературних творів буквально обчислювати його настрій в той чи інший час. Тут, кажуть вони, вся його творчість пронизана світлим гумором і інтересом до життя і дійсно в цей час він був ще молодий, недавно одружився і був успішний. У цей період його твори випромінюють їдку іронію і втому, а сам автор випробовує розчарування в житті і особисті проблеми.
Ось особисте листування його знайомого, тут все ясно сказано:
"Томи досліджень перевищують все коли-небудь написане автором, а кінця цього невидно. Безглузде, здавалося б, заняття, але робота ведеться, праці публікуються, продаються і читаються. Як здивувався б Шекспір, якби дізнався, що дослідники його творчості і життя заробили більше, вивчаючи його, ніж він сам за все своє життя пишучи і ставлячи свої п'єси в театрі."
То чи потрібно вчити історію? Відповідь негативна. Вивчити історію все одно що, всупереч твердженням Козьми Пруткова, «осягнути неосяжне». Історію потрібно вивчати! Історія потрібна і корисна тим, для кого необхідність вивчення будь-якої історії також очевидна.
Історія це наше минуле. Наші предки не дарма записували історичні події. Щоб ми знали як вони робили речі які ми зараз рахуємо маленькими , а для них це було велике відкриття . Наприклад: камера , велосипед. Ще історичні записи нам донесли з давнини як множити , ділити . Без записів які давали нам знання яке нам зараз таке корисне , потрібне .
Історики це великі люди які нам дали знання про минуле . Люди які робили великі відкритті материки . Їх записали в історії . Без цих записів ми не знали що є Антарктида.
Історія – це велике зібрання фактів і аналогій, знання яких може дати надію, що можна скорегувати своє справжнє і уникнути майбутніх помилок.
Історія – це велика пригода людства, яке вже відбулася і переказується щоразу по-новому, і кожен раз цікаво. Це – оцінки далеких подій і вчинків історичних особистостей, іноді придуманих, іноді дійсних, сміливих і страшних. Історія – це велике кладовище ненароджених дітей, чиї батьки загинули в нескінченних війнах за праве діло, за віру або мир у всьому світі. Історія – це величезний ком брехні і помилок інтерпретаторів, що виправдовують помилки і злочини вищими інтересами.
Історія – це велика література, в якій є все: любов і зрада, благородство і підлість, сміливість і боягузтво, жертовність і користь, мудрість і дурість, сміх і сльози.
Уже кілька сотень років люди вивчають творчість одного драматурга, про саме існування якого ведуться тривалі суперечки. Щось змушує людей по слову розбирати написані ним тексти, складати словник його мови, на підставі написаних ним літературних творів буквально обчислювати його настрій в той чи інший час. Тут, кажуть вони, вся його творчість пронизана світлим гумором і інтересом до життя і дійсно в цей час він був ще молодий, недавно одружився і був успішний. У цей період його твори випромінюють їдку іронію і втому, а сам автор випробовує розчарування в житті і особисті проблеми.
Ось особисте листування його знайомого, тут все ясно сказано:
"Томи досліджень перевищують все коли-небудь написане автором, а кінця цього невидно. Безглузде, здавалося б, заняття, але робота ведеться, праці публікуються, продаються і читаються. Як здивувався б Шекспір, якби дізнався, що дослідники його творчості і життя заробили більше, вивчаючи його, ніж він сам за все своє життя пишучи і ставлячи свої п'єси в театрі."
То чи потрібно вчити історію? Відповідь негативна. Вивчити історію все одно що, всупереч твердженням Козьми Пруткова, «осягнути неосяжне». Історію потрібно вивчати! Історія потрібна і корисна тим, для кого необхідність вивчення будь-якої історії також очевидна.
Історія це наше минуле. Наші предки не дарма записували історичні події. Щоб ми знали як вони робили речі які ми зараз рахуємо маленькими , а для них це було велике відкриття . Наприклад: камера , велосипед. Ще історичні записи нам донесли з давнини як множити , ділити . Без записів які давали нам знання яке нам зараз таке корисне , потрібне .
Історики це великі люди які нам дали знання про минуле . Люди які робили великі відкритті материки . Їх записали в історії . Без цих записів ми не знали що є Антарктида.
Объяснение:
Підходить???