Скласти історичний портрет Івана Виговського за схемою: 1.Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?
1.1. Де і коли він народився?

1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

1.3. Як формувалися його погляди?

Особисті якості й риси характеру.
2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?

Діяльність історичного діяча.
3.1. Схарактеризуйте основні справи його життя.

3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?

3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?

3.4. Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому?

3.5. Якими були наслідки його діяльності: а) для сучасників; б) для нащадків.

3.6. За що людство пам'ятає цю людину?

Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?
4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?

4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.​

Үшір — (онның бір бөлігін көрсететін сан) — онның бір мөлшеріндегідей көлемде алынған салық.[1] Орта ғасырларда мұсылман елдерінде қолданылған. Жерден өндірілетін өнімге, саудадан түскен пайдаға салынған.[2]

1) Жерден өндірілетін өнімге салынатын салық, халифаның мұсылман қауымына сыйлаған жеңілдігі ретінде (шағын бау-бақшалардан алынбайды) күнделікті тіршілікте басқаша жанама алымсалық жиналып алынады. Техникамен өңделіп жыртылатын суармалы жерлерден өндірілген өнімнің 1/20 бөлігі, ал өнімсіз, қолдан суарылатын жерлерден алынған өнімнің 1/10 бөлігі салық ретінде алынады. Егістік жерлері мол жер иелері Үшірді жалдамалардан алатын салықтан айырмасы арқылы төледі.

2) Саудадан түсетін қаржылан да, сатылған заттардың 1/10 бөлігінің құны алымға түседі. Әйтсе де, әртүрлі заттардың алым-салық мөлшері әртүрлі болып келетіні белгілі.

3) Саудадан түсетін алым-салықтардың заңды түрде үстемеленетін жағдайлары болады (оны Үшірдің синонимі ретінде макс және мукус деп те атайды).

объединению русских земель правители Москвы: и Василий I, и Василий II Тёмный, и Василий III, но больше всего для этого сделано Иваном III. Все эти правители присоединяли к владениям Москвы новые земли и делали само московское государство более централизованным.

Объяснение:

Препятствовали объединению Юрий Дмитриевич, а также его сын Дмитрий Юрьевич Шемяка. Они пытались захватить престол в Москве, но ради этого во многом возвращали удельную систему. Также препятствовала единству антимосковская партия в Новгороде во главе с Марфой Борецкой. Но в последнем случае люди отстаивали независимость своего государства (Новгородской республики), а Марфа вообще мстила за мужа – посадника Дмитрия Борецкого, который был казнён по приказу Ивана III.