2. Церковні Собори 1547 та 1549 років: передумови, хід, результати.
3. 1549 р. Перший земський собор
4. Видання юридичного кодексу (1550 рік) та реформи центральної адміністрації.
5. Військова реформа.
6. Реформа місцевого самоврядування.
7. Опричина: передумови, діяльність та результати.
2) Відповіді по плану:
1. Одним із завдань реформ було обмеження повноважень спадкової аристократії князів та бояр (які утримували свої маєтки на спадковій основі) та просування інтересів службової шляхти, яка тримала свої поміщицькі маєтки виключно як компенсацію за службу уряду і які, таким чином, залежали від царя. Іван мав на меті сформувати клас поміщицької шляхти, який би завдячував усім государеві.
2. Уряд Івана розпочав широку програму реформ та реорганізації як центральної, так і місцевої адміністрації. Скликані в 1547 та 1549 рр. церковні собори зміцнювали та систематизували справи церкви, підтверджуючи її православ'я та канонізуючи велику кількість російських святих.
3. У 1549 р. Перший земський собор був скликаний на засідання дорадчої влади - це було національне зібрання, яке складалося з бояр, духовенства та деяких обраних представників нової службової шляхти.
4. У 1550 р. був складений новий, більш детальний юридичний кодекс, який замінив той, який датується 1497 р. Центральна адміністрація Росії також була реорганізована у відділи, кожен з яких відповідав за певну функцію держави.
5. Умови військової служби покращилися, збройні сили були реорганізовані, а система командування змінилася так, що командирів призначали по заслугах, а не просто в силу їх благородного народження.
6. Уряд також запровадив широке самоврядування, з окружними адміністраторами, обраними місцевою шляхтою.
7. Через свої побоювання, він бажав поводитися зі зрадниками так, як він захотів, і створив опричнину, тобто, сукупність територій, яка управлялась окремо від решти держави та поставлена під його безпосередній контроль як земля корони. Доходи були спрямовані на утримання нового двору та царя, що складався з ряду ретельно відібраних бояр та службової шляхти. Опричнина проіснувала лише сім років, з 1565 по 1572 рік, коли вона була скасована внаслідок відмови опричницьких полків захищати Москву від нападу кримських татар.
1) План:
1. Мета та завдання реформ.
2. Церковні Собори 1547 та 1549 років: передумови, хід, результати.
3. 1549 р. Перший земський собор
4. Видання юридичного кодексу (1550 рік) та реформи центральної адміністрації.
5. Військова реформа.
6. Реформа місцевого самоврядування.
7. Опричина: передумови, діяльність та результати.
2) Відповіді по плану:
1. Одним із завдань реформ було обмеження повноважень спадкової аристократії князів та бояр (які утримували свої маєтки на спадковій основі) та просування інтересів службової шляхти, яка тримала свої поміщицькі маєтки виключно як компенсацію за службу уряду і які, таким чином, залежали від царя. Іван мав на меті сформувати клас поміщицької шляхти, який би завдячував усім государеві.
2. Уряд Івана розпочав широку програму реформ та реорганізації як центральної, так і місцевої адміністрації. Скликані в 1547 та 1549 рр. церковні собори зміцнювали та систематизували справи церкви, підтверджуючи її православ'я та канонізуючи велику кількість російських святих.
3. У 1549 р. Перший земський собор був скликаний на засідання дорадчої влади - це було національне зібрання, яке складалося з бояр, духовенства та деяких обраних представників нової службової шляхти.
4. У 1550 р. був складений новий, більш детальний юридичний кодекс, який замінив той, який датується 1497 р. Центральна адміністрація Росії також була реорганізована у відділи, кожен з яких відповідав за певну функцію держави.
5. Умови військової служби покращилися, збройні сили були реорганізовані, а система командування змінилася так, що командирів призначали по заслугах, а не просто в силу їх благородного народження.
6. Уряд також запровадив широке самоврядування, з окружними адміністраторами, обраними місцевою шляхтою.
7. Через свої побоювання, він бажав поводитися зі зрадниками так, як він захотів, і створив опричнину, тобто, сукупність територій, яка управлялась окремо від решти держави та поставлена під його безпосередній контроль як земля корони. Доходи були спрямовані на утримання нового двору та царя, що складався з ряду ретельно відібраних бояр та службової шляхти. Опричнина проіснувала лише сім років, з 1565 по 1572 рік, коли вона була скасована внаслідок відмови опричницьких полків захищати Москву від нападу кримських татар.