полта́вська би́тва — визначна баталія під час великої північної війни між арміями карла xii та петра i. відбулася 27 червня (8 липня) 1709 року поблизу полтави.
перебіг битви :
сили та командування:
безпосередньо на полі битви розгорнута армія петра і нараховувала близько 60 тис. чол. (з них 40 піхотних і 27 кавалерійських полки та ще три драгунські шквадрони) й 102 гармати. каролінери[sv] у фінальній баталії змогли виставити загалом близько 16 тис. боєздатних вояків — 10 піхотних (главком левенгаупт), 14 кавалерійських (главком крейц) полків та корпус лейб-драбантів рота з 4-х трифунтових гармат під керівництвом капітана клекберга мала виконувати сигнальну функцію. будучи пораненим напередодні, карл xii передав загальне командування фельдмаршалу к. г. реншільду.
опівночі, 26 червня, не запалюючи вогнів у густій темряві, шведи розпочали марш — авангард склала піхота, вишикувана в 4 колони, за нею рухалась кавалерія, поділена на 6 колон.
о 4 год. ранку 27 червня (8 липня) 1709 р. армія дісталась московських редутів, шведська піхота розпочала їх штурм, але була знекровлена зустрічним вогнем та атакована драгунами меншикова. з флангів зайшли калмики котрим протистояла козацька кіннота та роти волохів, які зрештою були відтіснені та ледве не знищені. врятувала ситуацію шведська кавалерія, котра, вступивши до бою, успішно вела герць із кавалерією .
о 5 год. шведська піхота перегрупувалась і розпочала новий штурм редутів, два з яких були здобуті, але нищівний вогонь артилерії змусив каролінерів залишити зайняті позиції. спроба карла xii обійти редути з півночі також зазнала невдачі. навальний наступ шведської піхоти був зупинений гарматним вогнем, колона з 6 батальйонів роса почала відступ в напрямку будищанського лісу утворюючи розрив у загальному шикуванні. карл xii зрештою не чекаючи на повернення відступаючої колони продовжив наступ цим фактично прирікаючи її на загибель — невдовзі відрізаного роса почали переслідувати війська меншикова. переслідування колони тривало до 7-ої ранку — при її відступі до мурів міста гарнізон полтави зробив вилазку, і з усіх боків шведи склали зброю.
початок:
тим часом основні сили карла xii продовжили просування на редути. о 6-ій год. левенгаупт почав відводити інфантерію на околицю будищанського лісу намагаючись цим маневром ухилити їх від артобстрілу та перегрупувати військо. сюди ж підтягував залишки кінноти й крейц. у цей час московську піхоту було розгорнуто перед фронтом укріплень — центр складали 3 піхотні дивізії вишикувані у дві лінії (главком шереметєв), на флангах розмістилися кавалерія — на правому 12 полків боура, а на лівому 6 — меншикова. карл, маючи у розпорядженні значно менші сили, 10 піхотних батальйонів вишикував в одну лінію. на лівому фланзі та позаду інфантерів розмістилися залишки кінноти. о 8 год. ранку обидві армії, перегрупувавши свої сили, вступили у рукопашний бій. до 11 години ранку битва закінчилась цілковитою поразкою шведського війська. драбанти й почет, відбиваючись від переслідування, винесли короля на околицю лісу, де зосередились залишки його війська.
фінал:
у полтавській битві шведи втратили близько 10 тис. чол. вбитими та пораненими. у полон потрапили фельдмаршал к. г. реншільд, перший міністр шведської імперії граф піпер, багато генералів та офіцерів (зокрема, рос). втрати суперника становили 4.5 тис. чол. вбитими і пораненими. рештки війська відступили вздовж р. ворскли, у ніч з 29 на 30 червня біля переволочної король та мазепа з невеликим загоном форсували дніпро. на лівому березі залишилися запорозька піхота, кількасот компанійців та залишки шведської армії під керівництвом крейца та левенгаупта. останні, при наближенні московських військ, склали зброю. згідно капітуляційної угоди підписаної левенгауптом та меншиковим запорозьких козаків видали московитам. невдовзі їх було знищено.
Василий Костромской 1272-1276
Александр Невский 1252-1263
Святослав 1246-1247 Михаил1247-1248
Андрей1248-1252
Ярослав ΙΙ1238-1246 Василько ум. 1271
Даниил Галицкий Ум.1264
Константин 1216-1219
Юрий ΙΙ 1212-1216 1219-1238
Роман Галицкий Ум. 1205
Ярослав Ум.1175
Мстислав ΙΙ 1167-1169 Ярослав ОстромыслУм 1187
ИзяславΙΙ 1146-11491151-1154 Владимир
Андрей Боголюбский 1169-1174 Ростислав 1154-1156 1159-1167 Михаил 1175-1176 Ярополк Ι1132-11132
Юрий Долгорукий 1149-1151 1155-1157 Изъяслав ΙΙΙ 1157-1159 Мстислав Великий 1125-1132 Володарь
Всеволод Большое гнездо 1176-1212 ДавидУм.1123 Святослав ΙΙ1073-1076 Всеволод ΙΙ 1139-1146 Святополк ΙΙ 1093-1113 ОлегУм. 1115 Владимир Мономах 1113-1125 Святополк Ι Окаянный 1015-1019 ВладимирУм. 1032
Владимир Святой 980-1015 БорисУм. 1016 Ярополк 972-980 Ярослав Мудрый 1019-1054 ГлебУм.1016 Ольга 946-957 Игорь Ι912-945 .
ответ:
полта́вська би́тва — визначна баталія під час великої північної війни між арміями карла xii та петра i. відбулася 27 червня (8 липня) 1709 року поблизу полтави.
перебіг битви :
сили та командування:
безпосередньо на полі битви розгорнута армія петра і нараховувала близько 60 тис. чол. (з них 40 піхотних і 27 кавалерійських полки та ще три драгунські шквадрони) й 102 гармати. каролінери[sv] у фінальній баталії змогли виставити загалом близько 16 тис. боєздатних вояків — 10 піхотних (главком левенгаупт), 14 кавалерійських (главком крейц) полків та корпус лейб-драбантів рота з 4-х трифунтових гармат під керівництвом капітана клекберга мала виконувати сигнальну функцію. будучи пораненим напередодні, карл xii передав загальне командування фельдмаршалу к. г. реншільду.
опівночі, 26 червня, не запалюючи вогнів у густій темряві, шведи розпочали марш — авангард склала піхота, вишикувана в 4 колони, за нею рухалась кавалерія, поділена на 6 колон.
о 4 год. ранку 27 червня (8 липня) 1709 р. армія дісталась московських редутів, шведська піхота розпочала їх штурм, але була знекровлена зустрічним вогнем та атакована драгунами меншикова. з флангів зайшли калмики котрим протистояла козацька кіннота та роти волохів, які зрештою були відтіснені та ледве не знищені. врятувала ситуацію шведська кавалерія, котра, вступивши до бою, успішно вела герць із кавалерією .
о 5 год. шведська піхота перегрупувалась і розпочала новий штурм редутів, два з яких були здобуті, але нищівний вогонь артилерії змусив каролінерів залишити зайняті позиції. спроба карла xii обійти редути з півночі також зазнала невдачі. навальний наступ шведської піхоти був зупинений гарматним вогнем, колона з 6 батальйонів роса почала відступ в напрямку будищанського лісу утворюючи розрив у загальному шикуванні. карл xii зрештою не чекаючи на повернення відступаючої колони продовжив наступ цим фактично прирікаючи її на загибель — невдовзі відрізаного роса почали переслідувати війська меншикова. переслідування колони тривало до 7-ої ранку — при її відступі до мурів міста гарнізон полтави зробив вилазку, і з усіх боків шведи склали зброю.
початок:
тим часом основні сили карла xii продовжили просування на редути. о 6-ій год. левенгаупт почав відводити інфантерію на околицю будищанського лісу намагаючись цим маневром ухилити їх від артобстрілу та перегрупувати військо. сюди ж підтягував залишки кінноти й крейц. у цей час московську піхоту було розгорнуто перед фронтом укріплень — центр складали 3 піхотні дивізії вишикувані у дві лінії (главком шереметєв), на флангах розмістилися кавалерія — на правому 12 полків боура, а на лівому 6 — меншикова. карл, маючи у розпорядженні значно менші сили, 10 піхотних батальйонів вишикував в одну лінію. на лівому фланзі та позаду інфантерів розмістилися залишки кінноти. о 8 год. ранку обидві армії, перегрупувавши свої сили, вступили у рукопашний бій. до 11 години ранку битва закінчилась цілковитою поразкою шведського війська. драбанти й почет, відбиваючись від переслідування, винесли короля на околицю лісу, де зосередились залишки його війська.
фінал:
у полтавській битві шведи втратили близько 10 тис. чол. вбитими та пораненими. у полон потрапили фельдмаршал к. г. реншільд, перший міністр шведської імперії граф піпер, багато генералів та офіцерів (зокрема, рос). втрати суперника становили 4.5 тис. чол. вбитими і пораненими. рештки війська відступили вздовж р. ворскли, у ніч з 29 на 30 червня біля переволочної король та мазепа з невеликим загоном форсували дніпро. на лівому березі залишилися запорозька піхота, кількасот компанійців та залишки шведської армії під керівництвом крейца та левенгаупта. останні, при наближенні московських військ, склали зброю. згідно капітуляційної угоди підписаної левенгауптом та меншиковим запорозьких козаків видали московитам. невдовзі їх було знищено.
объяснение: