1)кто хочет от дурака добиться разумного ответа, тот сам дурак.
2)Между государями всегда царит согласие, когда им надо поддержать друг друга в борьбе против своих народов
3)Надобно знать, что на свете существует два сорта лодырей: одни клянут всякую работу, другие ноют, когда им приходится что-нибудь делать
4)Сын мой, никогда не лишай свободы ни человека, ни животное — свобода есть величайшее из всех земных благ. Предоставь каждому греться на солнце, когда ему холодно, и сидеть в тени, когда ему жарко.
5)Ибо на этом свете есть два сорта бездельников: одних всякая работа приводит в бешенство, другие от нее только скулят.
6)– У меня кожа нежная; до нее только чуть дотронуться кинжалом – и уже дыра.
7)Веселый же ты человек, хотя и женатый!
8)Чем дороже нам стоят наши возлюбленные, тем сильнее мы к ним привязываемся. Так же точно обстоит и с народами. Чем больше мы с них тянем, тем сильней они нас любят.
9)А когда мы подохнем, они пнут ногой наши трупы и скажут нашим матерям: «Наделайте новых – эти уже не годятся».
10)Есть на этом свете, - ответил старик, - две вещи, которые никогда не возвращаются: истраченные деньги и жены, сбежавшие потому, что мы им надоели.
Протягом XVI — першої половини XVII ст. внутрішній і зовнішній вигляд будинків селян та міщан європейських країн змінився. У XVI ст. більшість селян європейських країн будувала свої оселі на півдні Європи з каменю, на півночі — з дерева. Дах будинку робили з соломи або очерету.Меблів у селянській оселі було обмаль: простий стіл, лави, скриня для речей, один–два табурети і сінник замість ліжка. Їжу готували в казані, що висів над вогнищем, а їли переважно зі спільного посуду, бо мисок і кухлів на всіх не вистачало. Селянські житла упродовж тривалого часу не змінювалися, залишаючись такими, як у минулому.
А от житла міщан у той час зазнали суттєвих змін. В містах з'являється дедалі більше кам'яних будинків. В Італії, Іспанії та Південній Франції з каменя будували житло і в середні віки. З XVI ст. у камінь одягаються Париж і Лондон. Зовнішній вигляд будинку став переконливим свідченням заможності його володаря. Прості міщани вікна своїх будинків затягували пергаментом або промасленим папером, а заможні вставляли у вікна скло і навіть робили вітражі. Підлогу в будинках заможні городяни вкривали кам'яною або керамічною плиткою, а найбагатші замовляли майстрам підлогу з паркету, викладеного орнаментом. Прості городяни обмежувалися дерев'яною підлогою. Дах своїх будинків міська знать почала з XVII ст. вкривати коштовною черепицею.
1)кто хочет от дурака добиться разумного ответа, тот сам дурак.
2)Между государями всегда царит согласие, когда им надо поддержать друг друга в борьбе против своих народов
3)Надобно знать, что на свете существует два сорта лодырей: одни клянут всякую работу, другие ноют, когда им приходится что-нибудь делать
4)Сын мой, никогда не лишай свободы ни человека, ни животное — свобода есть величайшее из всех земных благ. Предоставь каждому греться на солнце, когда ему холодно, и сидеть в тени, когда ему жарко.
5)Ибо на этом свете есть два сорта бездельников: одних всякая работа приводит в бешенство, другие от нее только скулят.
6)– У меня кожа нежная; до нее только чуть дотронуться кинжалом – и уже дыра.
7)Веселый же ты человек, хотя и женатый!
8)Чем дороже нам стоят наши возлюбленные, тем сильнее мы к ним привязываемся. Так же точно обстоит и с народами. Чем больше мы с них тянем, тем сильней они нас любят.
9)А когда мы подохнем, они пнут ногой наши трупы и скажут нашим матерям: «Наделайте новых – эти уже не годятся».
10)Есть на этом свете, - ответил старик, - две вещи, которые никогда не возвращаются: истраченные деньги и жены, сбежавшие потому, что мы им надоели.
Протягом XVI — першої половини XVII ст. внутрішній і зовнішній вигляд будинків селян та міщан європейських країн змінився. У XVI ст. більшість селян європейських країн будувала свої оселі на півдні Європи з каменю, на півночі — з дерева. Дах будинку робили з соломи або очерету.Меблів у селянській оселі було обмаль: простий стіл, лави, скриня для речей, один–два табурети і сінник замість ліжка. Їжу готували в казані, що висів над вогнищем, а їли переважно зі спільного посуду, бо мисок і кухлів на всіх не вистачало. Селянські житла упродовж тривалого часу не змінювалися, залишаючись такими, як у минулому.
А от житла міщан у той час зазнали суттєвих змін. В містах з'являється дедалі більше кам'яних будинків. В Італії, Іспанії та Південній Франції з каменя будували житло і в середні віки. З XVI ст. у камінь одягаються Париж і Лондон. Зовнішній вигляд будинку став переконливим свідченням заможності його володаря. Прості міщани вікна своїх будинків затягували пергаментом або промасленим папером, а заможні вставляли у вікна скло і навіть робили вітражі. Підлогу в будинках заможні городяни вкривали кам'яною або керамічною плиткою, а найбагатші замовляли майстрам підлогу з паркету, викладеного орнаментом. Прості городяни обмежувалися дерев'яною підлогою. Дах своїх будинків міська знать почала з XVII ст. вкривати коштовною черепицею.