З ліквідацією політичної автономії України наприкінці XVIII ст. царський уряд посилив колоніальний наступ на її землях, запровадив загальноімперську державно-політичну систему з її уніфікаційними методами управління.
Знищення російським царизмом наприкінці XVIII ст. української державності на Лівобережжі та Слобожанщині супроводжувалось русифікацією корінного населення. Цю колонізаторську політику стосовно українського народу російська влада здійснювала переважно ідеологічно-адміністративним шляхом.
Царські адміністратори витісняли українську мову з імперських установ і навчальних закладів усіх ланок освіти.
Для задоволення своїх потреб у грошах, які весь час зростали, поміщики посилювали панщину та скорочували селянські наділи, що призводило до розорення селянства і деградації поміщицьких господарств. Прогресуючий їх занепад виявився у зростанні заборгованості поміщиків державі, що становила у першій половині XIX ст. понад 83 млн. крб. Тому наприкінці 50-х років поміщиками було оформлено під заставу майже кожен четвертий маєток в Україні.
Основу промислового перевороту складав технічний переворот, суть якого полягала у заміні ручної праці машинною, широкому впровадженні у виробництво парових двигунів, удосконалених технологій. Відбувалося поступове витіснення кріпацької мануфактури капіталістичною фабрикою.
Динаміка розвитку промислової сфери цієї доби визначалась бурхливим зростанням кількості промислових підприємств, промисловим переворотом, впровадженням нової техніки та технології, підвищенням ролі вільнонайманої праці, виникненням нових галузей промисловості. Усі ці процеси й тенденції становлять суть і зміст двох суперечливих, але взаємопов'язаних суспільних явищ: кризи, занепаду, проте все ж певного домінування старих феодальних відносин та структур, які дедалі більше гальмували розвиток суспільства, і зародження, становлення та формування у межах феодалізму
Шығыс-Батыс дихотомиясы-әлеуметтану мен мәдениеттанудағы Шығыс пен Батыс өркениеттерінің айырмашылығын сипаттау үшін қолданылатын ұғым. Бұл екіжүзділік географиялық емес, мәдени, Батыс пен Шығыстың шекарасы анық емес және әр халықтың жеке қабылдауында қалыптасады. Тарихи тұрғыдан алғанда, мұсылман және азиялық халықтар шығысқа тиесілі болса, Батыс Еуропа, АҚШ және кейбір басқа аймақтар батысқа жатады.
«Шығыс әлемі» географиялық жағынан Азияның бір бөлігі болып табылады.
Үш мәдени блоктан тұратын «Шығыс әлемінің» бейнесі: Шығыс Азия, Оңтүстік -Шығыс Азия және Оңтүстік Азия.
З ліквідацією політичної автономії України наприкінці XVIII ст. царський уряд посилив колоніальний наступ на її землях, запровадив загальноімперську державно-політичну систему з її уніфікаційними методами управління.
Знищення російським царизмом наприкінці XVIII ст. української державності на Лівобережжі та Слобожанщині супроводжувалось русифікацією корінного населення. Цю колонізаторську політику стосовно українського народу російська влада здійснювала переважно ідеологічно-адміністративним шляхом.
Царські адміністратори витісняли українську мову з імперських установ і навчальних закладів усіх ланок освіти.
Для задоволення своїх потреб у грошах, які весь час зростали, поміщики посилювали панщину та скорочували селянські наділи, що призводило до розорення селянства і деградації поміщицьких господарств. Прогресуючий їх занепад виявився у зростанні заборгованості поміщиків державі, що становила у першій половині XIX ст. понад 83 млн. крб. Тому наприкінці 50-х років поміщиками було оформлено під заставу майже кожен четвертий маєток в Україні.
Основу промислового перевороту складав технічний переворот, суть якого полягала у заміні ручної праці машинною, широкому впровадженні у виробництво парових двигунів, удосконалених технологій. Відбувалося поступове витіснення кріпацької мануфактури капіталістичною фабрикою.
Динаміка розвитку промислової сфери цієї доби визначалась бурхливим зростанням кількості промислових підприємств, промисловим переворотом, впровадженням нової техніки та технології, підвищенням ролі вільнонайманої праці, виникненням нових галузей промисловості. Усі ці процеси й тенденції становлять суть і зміст двох суперечливих, але взаємопов'язаних суспільних явищ: кризи, занепаду, проте все ж певного домінування старих феодальних відносин та структур, які дедалі більше гальмували розвиток суспільства, і зародження, становлення та формування у межах феодалізму
Шығыс-Батыс дихотомиясы-әлеуметтану мен мәдениеттанудағы Шығыс пен Батыс өркениеттерінің айырмашылығын сипаттау үшін қолданылатын ұғым. Бұл екіжүзділік географиялық емес, мәдени, Батыс пен Шығыстың шекарасы анық емес және әр халықтың жеке қабылдауында қалыптасады. Тарихи тұрғыдан алғанда, мұсылман және азиялық халықтар шығысқа тиесілі болса, Батыс Еуропа, АҚШ және кейбір басқа аймақтар батысқа жатады.
«Шығыс әлемі» географиялық жағынан Азияның бір бөлігі болып табылады.
Үш мәдени блоктан тұратын «Шығыс әлемінің» бейнесі: Шығыс Азия, Оңтүстік -Шығыс Азия және Оңтүстік Азия.