.Важнейшим из центральных органов Империи был рейхстаг. В нём присутствовали три имперских «сословия» Император обладал очень ограниченными полномочиями. Только с согласия рейхстага он мог издавать законы, вводить налоги и решать вопросы войны и мира. В Саксонии и Баварии силы и ресурсы целых стран ставились на службу тщеславию их правителей. Однако в герцогстве Вюртемберг позиции ландтага б
Характерной чертой политической жизни Германии ХI—ХII вв. было укрепление системы территориальных княжеств. Преодолеть феодальную раздробленность стране не удавалось. Социально-экономические сдвиги в развитии страны не привели к образованию единого экономического центра, к которому тяготели бы все области страны. Для многих немецких земель и городов, тесно связанных с транзитной внешней торговлей, объединение страны не являлось жизненной необходимостью. Региональная централизация являлась экономической основой так называемых территориальных княжеств, т. е. компактных территорий, в пределах которых господствующая верхушка обладала относительно полной властью. Территориальные князья поощряли развитие городов в своих землях, основывали новые торгово-ремесленные центры. Связи таких экономически и политически состоятельных земель с центральной королевской властью ослабевали. В средневековой Германии не сложился союз королевской власти и городов, являвшийся необходимым условием преодоления политической раздробленности страны.
Вельмишановний великий княже Ярославе! Звертаюсь до тебе з далекого XX століття. Я живу на твоїй і моїй рідній землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала недавно п'єсу Івана Кочерги «Ярослав Мудрий», де розповідається про важкий період твого життя і правління. Іван Кочерга відкрив нам завісу на моральні цінності наших далеких предків, їхні ідеали. Твій образ змальовано з великою повагою, яскравістю й любов'ю так, що він не може не збентежити душу читача. Я була дуже вражена тим, що в історії бувають такі далекоглядні, вольові, розважливі і мудрі особистості.
Тобі довелося покласти багато сил, щоб зберегти єдність країни, злагоду серед народу. Був ти, княже, жорстоким і добрим, мудрим і терплячим у досягненні своєї мети. Мені у серце запали такі твої слова:
Да буде мир! І Богом я клянусь, Що кожного вразить моя сокира, Хто збаламутить Київ наш і Русь, Хто осквернить насильством справу миру.
Зараз нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує розлад, занепад економіки, науки і культури. Для тебе, великий княже, «...в житті ясніше всіх скарбів людини честь і мужа вірність сяє...». О, якби зараз у людей були такі великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і щасливим. У важкі часи розкривається душа людини, тоді видно, які ідеали вона сповідує. За честь вважаєш ти, що в жилах твоїх тече кров рабині — то кров твого народу. Ти наш батько. Ми вчимося на прикладі твого життя бути чесними, здатними на самопожертву ради Батьківщини, як ти нам заповів: «І, поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь!» Ми побачили, що «береться мудрість... із шукань і помилок гірких».
Навколо тебе були люди добрі і злі. Учений монах Сильвестр теж зробив велику справу для нашої держави, переклавши і переписавши багато рукописів. Молодь він виховував на ученні Христа: «Тільки Бог царів і царства судить. Лиш він один далеку бачить путь, якою йдуть царі і прості люди». Пригадуєш, як ти казав?
І добрій книзі більше я радію, Ніж золоту в коморі.
Мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру, книжки, за які ви платили золотими монетами, в які вкладали багато сил. Образ Микити підтверджує, що ви, наші предки, були людьми чесними, порядними, шляхетними, У розмові з Сильвестром Микита каже:
З пергаменту недовго зчистить ваду, Лиш з совісті не зчистити її.
Спочатку Микита ненавидів тебе, Ярославе за смерть свого батька. Але коли він зрозумів твою мету створення єдиної могутньої держави, то пробачив тебе. Із ворога Микита став твоїм вірним помічником і другом.
Ми, твої нащадки, дуже вдячні за мудрий життєвий досвід, який долетів до нас крізь віки. І ще не раз зустрінеться нам твій образ на сторінках
.Важнейшим из центральных органов Империи был рейхстаг. В нём присутствовали три имперских «сословия» Император обладал очень ограниченными полномочиями. Только с согласия рейхстага он мог издавать законы, вводить налоги и решать вопросы войны и мира. В Саксонии и Баварии силы и ресурсы целых стран ставились на службу тщеславию их правителей. Однако в герцогстве Вюртемберг позиции ландтага б
Характерной чертой политической жизни Германии ХI—ХII вв. было укрепление системы территориальных княжеств. Преодолеть феодальную раздробленность стране не удавалось. Социально-экономические сдвиги в развитии страны не привели к образованию единого экономического центра, к которому тяготели бы все области страны. Для многих немецких земель и городов, тесно связанных с транзитной внешней торговлей, объединение страны не являлось жизненной необходимостью. Региональная централизация являлась экономической основой так называемых территориальных княжеств, т. е. компактных территорий, в пределах которых господствующая верхушка обладала относительно полной властью. Территориальные князья поощряли развитие городов в своих землях, основывали новые торгово-ремесленные центры. Связи таких экономически и политически состоятельных земель с центральной королевской властью ослабевали. В средневековой Германии не сложился союз королевской власти и городов, являвшийся необходимым условием преодоления политической раздробленности страны.
6 МЕСЯЦЕВ СПУСТЯыли сильны
Звертаюсь до тебе з далекого XX століття. Я живу на твоїй і моїй рідній землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала недавно п'єсу Івана Кочерги «Ярослав Мудрий», де розповідається про важкий період твого життя і правління. Іван Кочерга відкрив нам завісу на моральні цінності наших далеких предків, їхні ідеали. Твій образ змальовано з великою повагою, яскравістю й любов'ю так, що він не може не збентежити душу читача. Я була дуже вражена тим, що в історії бувають такі далекоглядні, вольові, розважливі і мудрі особистості.
Тобі довелося покласти багато сил, щоб зберегти єдність країни, злагоду серед народу. Був ти, княже, жорстоким і добрим, мудрим і терплячим у досягненні своєї мети. Мені у серце запали такі твої слова:
Да буде мир! І Богом я клянусь,
Що кожного вразить моя сокира,
Хто збаламутить Київ наш і Русь,
Хто осквернить насильством справу миру.
Зараз нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує розлад, занепад економіки, науки і культури. Для тебе, великий княже, «...в житті ясніше всіх скарбів людини честь і мужа вірність сяє...». О, якби зараз у людей були такі великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і щасливим. У важкі часи розкривається душа людини, тоді видно, які ідеали вона сповідує. За честь вважаєш ти, що в жилах твоїх тече кров рабині — то кров твого народу. Ти наш батько. Ми вчимося на прикладі твого життя бути чесними, здатними на самопожертву ради Батьківщини, як ти нам заповів: «І, поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь!» Ми побачили, що «береться мудрість... із шукань і помилок гірких».
Навколо тебе були люди добрі і злі. Учений монах Сильвестр теж зробив велику справу для нашої держави, переклавши і переписавши багато рукописів. Молодь він виховував на ученні Христа: «Тільки Бог царів і царства судить. Лиш він один далеку бачить путь, якою йдуть царі і прості люди».
Пригадуєш, як ти казав?
І добрій книзі більше я радію,
Ніж золоту в коморі.
Мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру, книжки, за які ви платили золотими монетами, в які вкладали багато сил. Образ Микити підтверджує, що ви, наші предки, були людьми чесними, порядними, шляхетними, У розмові з Сильвестром Микита каже:
З пергаменту недовго зчистить ваду,
Лиш з совісті не зчистити її.
Спочатку Микита ненавидів тебе, Ярославе за смерть свого батька. Але коли він зрозумів твою мету створення єдиної могутньої держави, то пробачив тебе. Із ворога Микита став твоїм вірним помічником і другом.
Ми, твої нащадки, дуже вдячні за мудрий життєвий досвід, який долетів до нас крізь віки. І ще не раз зустрінеться нам твій образ на сторінках