Скіфи вважаються одним з найжорстокіших народів, що існували на землі. Скіфи були дуже войовничим народом. Основним видом військ у них була кіннота. Піхоти було мало, а під час переднеазиатских походів вона взагалі була відсутня. Скіфи першими застосували стратегічний відступ. Особливо відомими в історії стали війни скіфів з Дарієм. З переможених ворогів скіфи знімали скальп та використовували його як рушник для рук, або зшивали плащі з більшої кількості скальпів. Харчувалися скіфи вареним м’ясом, пили кобиляче молоко, поталу воду і їли гіппаку – кінський сир. Скіф не міг мати більше 2-3 друзів. Велика дружелюбність порівнювалася з легковажністю. Кінь для скіфських воїнів був, що верблюд для жителів пустелі. Скіфи були прекрасними наїзниками. Одними з перших вони стали використовувати сідла і стремена. Скіфи перші в світі почали масово використовувати кінні війська у битвах. Коли гинув скіфський воїн, його коня вбивали та ховали зі всіма почестями. Скіф признавався воїном лише після першого вбивства ворога. До цього йому навіть і не можна було сідати за один стіл з іншими скіфами-воїнами. Головним богом скіфів був Папай (скіфський Зевс), найбільше вони поважали Ареса (бога війни), але 95% скіфських мечів були оздоблені зображенням Артимпаси (богині кохання). Коли помирав скіфський царь, з ним була похована і вся його прислуга, а на сороковий день на їхній могилі влаштовувалася оргія з 50 молодих чоловіків та жінок. Метод кровопускання застосовувався в скіфів при багатьох захворюваннях. Виявляється, що прозорим склом на території України користувалися ще скіфи. Такий факт установлено при розкопках Товстої Могили, де знайшли уламки скляного посуду. У другій половині третього столітті до нашої ери скіфи здали свої позиції, їх військове мистецтво почало застарівати. Народ був практично знищений готами.
Ослабление боярской думы свидетельствовало об укреплении самодержавной власти. подтверждения: - возникновение политических учений о "просвещённой" абсолютной монархии, способной наилучшим образом обеспечить наивысшее благо всех её подданных. (симеон петровский-ситнианович (1629-1680), в его учении царь и государство, практически отождествлялись) ; -соборное уложение 1649 года, закрепившее социально- сдвиги государства, отразило и возросшую власть самодержавного монарха . 2 и 3 главы уложения устанавливали жёсткую кару за преступления, направленные против личности царя, его чести, здоровья, за преступления, совершаемые на территории царского дворца. все эти преступления отождествлялись с вводимым впервые в право государства понятием государственного преступления. смертная казнь устанавливалась за прямой умысел («злое умышление» ) против жизни и здоровья царя, а также за обнаружения умысла, направленного против царя и государства (восстание, измена, заговор) ; -боярская дума из органа боярской аристократии превратилась в орган приказной бюрократии (судей приказов, воевод, дьяков) ; -в практике законодательной деятельности государства появилось понятие «именной указ» , т. е. законодательный акт, данный только царем, без участия боярской думы; -свидетельством возраставшей власти царя к середине xvii века явилось создание приказа тайных дел-личной канцелярии царя, органа, позволяющего царю в разрешении важнейших государственных вопросов обходиться без боярской думы; -возрастание роли поместного дворянства.
