Самостоятельная работа по теме «Великобритания до Первой мировой войны» 1. По форме государственного устройства Великобритания в ХІХ - начале ХХ вв. была:
а) республикой;
б) монархией;
в) абсолютной монархией;
г) конституционной монархией.
2. Какие буржуазные партии существовали в рассматриваемый период в Англии:
а) Лейбористская;
б) Либеральная;
в) Консервативная;
г) Христианская.
3.В Великобритании сложилась двухпартийная система, у власти попеременно находились:
а) республиканцы и либералы;
б) консерваторы и демократы;
в) консерваторы и либералы;
г) республиканцы и демократы.
4. В период с 1837 до 1901 гг. у власти в Великобритании находилась:
а) королева Елизавета I
б) Виктория;
в) Елизавета II;
г) Екатерина.
5. Найдите в приведенном списке черты викторианской эпохи:
а) Ослабление флота.
б) Лондон - финансовый центр мира.
в) Распад колониальной империи.
г) Рост численности буржуазии.
д) Викторианская мораль.
е) Социальное неравенство исчезло.
6. Выберите из списка причины потери промышленного лидерства Великобританией:
а) Недостаток капиталов в промышленности.
б) Поздний старт промышленной революции.
в) Капиталовложения в собственную промышленность.
г) Конкуренция Германии и США.
д) Технологическое отставание.
7. Профсоюзы в Великобритании назывались:
а) Чартистские организации; б) Тред – юнионы;
в) Профессиональные группы; г) Профкомы.
8. Гомруль – это:
а) борьба ирландского народа за самоуправление;
б) борьба индийского народа против колониальной зависимости от Великобритании;
в) восстание английских рабочих в Лондоне;
г) социальная реформа.
9. Наиболее крупными политическими лидерами в Великобритании второй половины 19 века были:
а) Уильям Гладстон;
б) Бенджамин Дизраэли;
в) Уинстон Черчилль;
г) Дэвид Ллойд Джордж.
10. Найдите в списке страны, которые были колониями Великобритании во второй половине 19 века:
а) Новая Зеландия; б) Китай; в) Индия; г) Канада; д) Бразилия; е) Аргентина; ж) Австралия.
Упразднение Халифата. Турция становится светским государством, в котором религия не имеет прямого воздействия на политику
Миллеты (религиозная конфессия) в обществе перестали признаваться и подчинялись единой законодательной базе.
Замена календаря с мусульманского лунного на григорианский
облегчению международных контактов и было нацелено на интеграцию в европейское цивилизационное поле.
Отмена шариатского судопроизводства. Принятие нового Гражданского кодекса по образцу швейцарского.
Отменяло действие законов шариата. Был оформлен переход с религиозных норм на светские. Согласно новому кодексу, позволялось иметь всего одну жену, обеспечивалось равноправие в вопросах наследования и многое другое.
Замена арабского алфавита латиницей
Переход на латиницу оформил окончательные цивилизационные предпочтения новообразованного государства.
Закон о всеобщем народном образовании. В его рамках были закрыты абсолютно все медресе, а школы подчинялись Министерству народного образования.
Каждый получал доступ к обязательному и бесплатному светскому начальному образованию.
Женщинам были предоставлены право избирать и быть избранными, возможность для политической, общественной и профессиональной деятельности.
Предоставление женщинам избирательного права на муниципальных и парламентских выборах дальнейшей эмансипации женщин.
Объяснение:
ответ: не уверен что это то что нужно, но будут рад если .
Объяснение:
Мирні договори, які утворювали Версальсько-Вашингтонську систему, навіть
за наявності значних недоліків і багатьох суперечностей між державами-переможницями сприяли стабілізації міжнародних відносин у повоєнному світі. Однак питання потребували ви- рішення. У 1920-х рр. країни намагалися вдосконалити Вер- сальсько-Вашингтонську систему договорів. Так, правлячі кола держав-переможниць переконалися, що спроби ізолювати ра- дянську Росію через прихильність її лідерів до ідей встанов- лення диктатури пролетаріату й здійснення світової революції успіху не мали й тільки дестабілізували міжнародні відноси- ни. Для вирішення проблем післявоєнної відбудови європей- ські держави схилялися до встановлення торговельних зв’язків із Росією. У 1920—1921 рр. радянська Росія уклала торговельні угоди з Великою Британією, Німеччиною та іншими країнами. У жовтні 1921 р. радянський уряд запропонував провідним державам світу скликати конференцію для обговорення проблем економічного співробітництва. При цьому він обіцяв за умови визнання радянської Росії піти на поступки в питанні царських боргів, узятих до 1914 р. У січні 1922 р. засідання Верховної Ради Антанти в Каннах, обговоривши цю пропозицію, ухвалило рішення скликати міжнародну конференцію з питань пошуку шляхів «економічного відродження Центральної та Східної Єв-
ропи» і запросити на неї радянську Росію.
10 квітня — 19 травня 1922 р. в місті Генуя (Італія) відбулася конференція, у якій брали участь делегації 29 держав і британ- ських домініонів. На ній уперше після завершення війни за сто- лом переговорів зустрілися представники країн Антанти, Цен- тральних держав та радянської Росії. США відмовилися взяти участь у її роботі, надіславши лише свого ігача. Метою Генуезької конференції, за задумом її організаторів, мало стати налагодження торговельних зв’язків та економічного співробіт- ництва для післявоєнної відбудови країн Європи й вироблення умов для нормалізації відносин із Росією й Центральними дер- жавами.
На конференції країни Антанти виступили зі спільною по- зицією щодо радянської Росії. Від неї вимагалося сплатити всі довоєнні й воєнні борги попередніх урядів (у тому числі О. Колча- ка, А. Денікіна тощо) на суму близько 18 млрд карбованців, по- вернути націоналізовану власність іноземних осіб і відшкодувати їхні збитки внаслідок революції, поновити екстериторіальний статус іноземних громадян у країні, скасувати державну моно- полію зовнішньої торгівлі й припинити комунізацію.
У відповідь радянська делегація вимагала сплати 39 млрд карбованців за збитки, завдані країнами Антанти в ході інтер- венції та громадянської війни, і відмовилася сплачувати борги Тимчасового уряду. Після цього стало зрозуміло, що сторони не зможуть домовитися, оскільки жодна з них не бажала йти на поступки.