Вооруженные силы фашистской Германии перед нападением на Советский Союз насчитывали 8,5 млн чел. В сухопутных войсках (5,2 млн чел.) имелось 179 пехотных и кавалерийских, 35 моторизованных и танковых дивизий и 7 бригад. Из них были развернуты против СССР 119 пехотных и кавалерийских (66,5%), 33 моторизованных и танковых (94,3%) дивизий и две бригады (см. табл. 157). Кроме того у границ Советского Союза приводились в боевую готовность 29 дивизий и 16 бригад союзников Германии — Финляндни. Венгрии и Румынии. Всего в восточной группировке войск фашистской Германии и ее союзников насчитывалось 5,5 млн. человек, 47,2 тыс. орудий и минометов, 4,3 тыс. танков и около 5 тыс. боевых самолетов. На вооружении вермахта находились также трофейные танки Чехословакии и Франции. В Советских Вооруженных силах к началу войны имелось 303 дивизии и 22 бригады, из которых в западных военных округах (ЛенВО, ПрибОВО, ЗапОВО, КОВО, ОдВО) размещались 166 дивизий и 9 бригад. В них насчитывалось 2,9 млн человек, 32,9 тыс. орудий и минометов (без 50-миллиметровых, 14,2 тыс. танков, 9,2 тыс. боевых самолетов. Это немногим более половины всего боевого и численного состава Красной Армии и Военно-Морского Флота. А всего к июню 1941 г. в армии и на флоте в наличии было — 4,8 млн. чел. личного состава , 76,5 тыс. орудий и минометов (без 50-миллиметровых минометов), 22,6 тыс. танков, около 20 тыс. Самолетов . Кроме того в формированиях других ведомств, состоявших на довольствии в НКО, находилось 74 944 чел.; находилось в войсках (силах) на “Больших учебных сборах” — 805 264 военнобязанных, которые были включены в списочную численность войск (сил) с объявлением мобилизации. Важнейшей составной частью бое являются количество и качество вооружения и военной техники. Ударные и маневренные возможности войск, разнообразие и эффективность применяемых ими боевых действий обуславливаются уровнем их технической оснащенности. Перед нападением на СССР после кампаний в Западной Европе и Польше на оснащении германского вермахта были оставлены образцы вооружения и техники, показавшие наилучшую эффективность в боевых действиях, проведена модернизация ряда выпускавшихся видов вооружения, вся техника отремонтирована и ее ресурс доведен до необходимого уровня к успешному применению в войне. В Советском Союзе при подготовке Красной Армии к защите от возможного нападения извне также уделялось большое внимание ее техническому оснащению. Однако качественное состояние ее вооружения уступало германскому. В Советских Вооруженных Силах, в том числе и в западных военных округах, армиях резерва Главного командования, выдвигавшихся к западным границам, находилось большое количество вооружения и военной техники устаревших образцов или с недостаточно высокими тактико-техническими характеристиками, нуждавшихся в капитальном и среднем ремонте. Объясняется это тем, что начавшееся в конце 20-х и начале 30-х годов XX в. развитие индустриальной и научно-технической базы страны не позволяло сразу конструировать и производить наиболее качественные образцы вооружения. За 10-12 лет до войны в СССР было выпущено большое количество оружия и боевой техники, которые быстро устаревали, отставали от требований времени. Их нужно было снимать с оснащения армии и заменять новыми. Однако оборонные отрасли не справлялись с этим. В то же время происходило увеличение количества танковых, артиллерийских, авиационных формирований, особенно после 1939 г. с переходом на комплектование армии по закону о всеобщей воинской обязанности и в условиях нарастания угрозы войны. Устаревшие образцы боевой техники оставались в вооруженных силах и направлялись на оснащение новых формирований.
Таблица 112. Боевой и численный состав вооруженных сил Германии, ее союзников и СССР перед началом Великой Отечественной войны
1. Із якою державою воювало Велике князівство Литовське з 1561 р.? 2. Якою була позиція українських князів щодо можливого об’єднання Польщі й Литви? 3. Що таке федеративна держава? 4. Коли було укладено Люблінську унію? 5. Які українські землі, за Люблінською унією, перейшли під польську владу? 6. Назвіть воєводства, утворені польською владою на українських землях.
7. Якими були передумови укладення Люблінської унії? 8. Визначте основні відмінності в позиції польської, литовської та української сторін щодо об’єднання Польщі та Литви. 9. Як було укладено Люблінську унію? 10. Схарактеризуйте адміністративно політичний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.
11. Визначте за картою назви й центри воєводств, створених польською владою на українських землях, отриманих за Люблінською унією. 12. Складіть таблицю «Наслідки Люблінської унії для українських земель».
Позитивні наслідки Негативні наслідки
13. Польський король Сиґізмунд ІІ Август у виданому 6 червня 1569 р. привілеї про повернення до складу Польщі Київщини наголошував: «Київ був і залишається головою і головним містом Руської землі, а вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами (Підляшшям, Волинню і Брацлавщиною — авт.) до Польської корони». Чи поділяєте ви висловлену точку зору? Наведіть факти, які підтверджують вашу думку.
Таблица 112. Боевой и численный состав вооруженных сил Германии, ее союзников и СССР перед началом Великой Отечественной войны
1. Із якою державою воювало Велике князівство Литовське з 1561 р.? 2. Якою була позиція українських князів щодо можливого об’єднання Польщі й Литви? 3. Що таке федеративна держава? 4. Коли було укладено Люблінську унію? 5. Які українські землі, за Люблінською унією, перейшли під польську владу? 6. Назвіть воєводства, утворені польською владою на українських землях.
7. Якими були передумови укладення Люблінської унії? 8. Визначте основні відмінності в позиції польської, литовської та української сторін щодо об’єднання Польщі та Литви. 9. Як було укладено Люблінську унію? 10. Схарактеризуйте адміністративно політичний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.
11. Визначте за картою назви й центри воєводств, створених польською владою на українських землях, отриманих за Люблінською унією. 12. Складіть таблицю «Наслідки Люблінської унії для українських земель».
Позитивні наслідки Негативні наслідки
13. Польський король Сиґізмунд ІІ Август у виданому 6 червня 1569 р. привілеї про повернення до складу Польщі Київщини наголошував: «Київ був і залишається головою і головним містом Руської землі, а вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами (Підляшшям, Волинню і Брацлавщиною — авт.) до Польської корони». Чи поділяєте ви висловлену точку зору? Наведіть факти, які підтверджують вашу думку.
Объяснение: